Російське зерно. Ілюстративне фото: REUTERS
Гість — кандидат економічних наук та головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Олена Новікова: Міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний в ефірі Чеського телебачення сказав, що його країна наполягатиме на тому, щоб зернові й олійні культури були у списку санкцій і не потрапляли до Європи.
Тобто, попри купу санкційних пакетів, російське зерно, яке їхало усім світом, так і їде, і немає тому зараз санкційної ради.
Іван Ус: Безумовно. Адже коли будували архітектуру санкційного тиску на Росію, то зазначали, що ні в якому разі під цей санкційний тиск не буде потрапляти сільськогосподарська та харчова продукція. Все ж таки було побоювання того, що через ці обмеження можуть виникнути передумови для глобальної продовольчої кризи. Тобто це глобальний голод, якого дуже сильно бояться, тому й піклуються про продовольчу безпеку.
Завжди підкреслювали, що не буде обмежень щодо російського продовольства, насамперед щодо зернових, тому що Росія, нагадаю, це світовий лідер з експорту пшениці. І це насамперед була заява для Африки та Азії. Європа повинна й без російського зернату, безумовно, впоратися. Але щоб не казати, що через дії Європи зростають ризики для продовольчої безпеки, то була така позиція.
Ця позиція нікуди не ділася і тому я з обережним скепсисом ставлюсь до чеської пропозиції. Але ж, з іншого боку, ми розуміємо, що частково подібні заяви, як з Чехії, обумовлені діями окремих країн ЄС.
Нагадаю, що майже рік тому Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія виступили за заборону імпорту українського зерна. Єдиною країною Центральної Європи, яка демонстративно у квітні минулого року провела дослідження українського зерна і сказала, що все з ним добре, була Чехія.
Тоді Чехія дала чітко зрозуміти, що вона не хоче доєднуватися до заборони на імпорт українського зерна. Проте, заборона була, і це, як на мене, підриває ідею Європейського Союзу. Це був дуже суттєвий сепаратистський хід, наслідки якого, можливо, ще будуть відчувати в ЄС.
Поляки кажуть, що вони проти українського зерна, блокують його. А що ми зараз бачимо? Зараз вони блокують дороги й з Німеччиною, тобто вже в самому Європейському Союзі.
Є напруження, і, як на мене, Чехія хоче змінити його вектор з України на Росію і Білорусь. Вона хоче сказати: «Слухайте, у нас тут проблеми з Росією і Білоруссю, а ми з вами кажемо про Україну. Займімося спочатку Росією і Білоруссю».
Читайте також: Литва посилила контроль за ввезенням зерна з Росії й окупованих територій України
Олена Новікова: Уявімо, що на засіданні Європейської Ради виходить представник Чехії й пропонує заборонити імпорт російського та білоруського зерна до ЄС. Що далі відбувається, який час це тягнутиметься?
Іван Ус: Я не думаю, що цю позицію підтримають. Все через ідеологію санкцій, в якій ні в якому разі не треба чіпати продовольство. Відразу з’являться заяви, що такий крок може наразити глобальну продовольчу безпеку на ризики, адже, Росія не зможе постачати сільськогосподарську продукцію у Європейський Союз, тобто на світовий ринок.
Мені здається, буде доволі негативне сприйняття такої пропозиції. Але, на тлі ситуації з Україною, можливо, буде політичне рішення щодо заборони продукції з РФ та Білорусі, попри негативний вплив такого рішення. Адже якось треба боротися із країною-агресоркою, бо занадто все далеко заходить.
Хоча я не впевнений, що така заборона може дійсно сильно вдарити по Росії. Там зерно, безумовно, це одне з джерел отримання прибутку, але не від Європи. Тобто ефект не буде таким вже й сильним.
Олена Новікова: 4 березня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що Польща звернеться до Європейської комісії із проханням про запровадження повних санкцій проти сільськогосподарських продуктів з Росії та Білорусі.
Чому пан Туск не хоче допомогти власним фермерам і заборонити завозити російське зерно саме у Польщу? Нашого збіжжя в Польщі як кіт наплакав, але його можна гальмувати, висипати, все, що хочеш із ним робити. А з російським цього не можна робити — треба йти до Брюсселя, чекати місяцями якогось рішення від Єврокомісії. Поки всі країни блоку домовляться, то пройдуть роки.
Іван Ус: У польському імпорті зернових частка України була 11% у листопаді, а в жовтні — 6%. Тобто Україна не сильно займає імпортний ринок Польщі.
Україна перестала бути проблемою, але як то кажуть, тема гарно продавалась, тому знайшлися люди, які почали протестувати проти українського зерна. При цьому вони не помічали того, що відбувається на польсько-білоруському кордоні.
Дійсно, наші журналісти виявили рух з боку Білорусі, і Польщі треба було якось реагувати. Тому ми зараз і бачимо дії певних польських політиків. Але це вже реакція на певну інформацію.
В ЄС ще у квітні минулого року не були задоволені, коли запроваджували обмеження на імпорт українського зерна, адже це підривало основи ЄС. Нагадаю, що митна політика — не прерогатива однієї країни, це прерогатива всього Європейського Союзу. Саме тому й створили цей наддержавний орган, якому делегують повноваження.
Бо якщо ви сьогодні даєте Польщі чи будь-якій іншій країні можливість встановлювати власну митну політику щодо однієї продукції, то завтра вона захоче робити це і з іншою продукцією. Це приклад того, що якщо ви раз даєте можливість порушити правила, то далі це може стати систематичним порушенням, що вже дуже невигідно.
Я вже мовчу про те, що поступки польським фермерам-зерновикам, фактично наражають на небезпеку польських фермерів, які займаються молочною продукцією. Молочники були дуже незадоволені, тому що вони багато чого постачають в Україну, а через перекриття кордонів вони вже не можуть цього робити, тобто не можуть заробляти гроші. Це приклад того, як небезпечно гратися в обмеження у питаннях торгівлі. Тому що торгівля багатогранна, і коли ви робите обмеження в одній сфері, то це торкається інших сфер, у яких ці обмеження дуже непотрібні.
Читайте також: Блокада українського кордону збіглася зі зростанням постачання російського зерна в ЄС — Юлія Дукач
Олена Новікова: Чи не варто було б окремим країнам, які бідкаються через наплив іноземного зерна, включно з українським, на своїй території заборонити ввезення зерна з країни-агресорки? Чому Варшава не може цього зробити?
Іван Ус: Можливо, проплачена відсутність такої реакції. У нас нема аргументів, щоб звинувачувати Польщу в цьому, але сумніви є.
Оскільки ви йдете на порушення своїх законів щодо України, то чому ви не можете йти на подібне порушення щодо Росії й Білорусі?
Найкращі країни щодо відсутності корупції, за даними Transparency International, це Данія і Нова Зеландія, у них рейтинг 90%. Тобто 10% корупції там присутні. В інших країнах, звісно, корупції більше. Отже, також слід розслідувати на рівні органів ЄС, чи не присутня там якась корупційна складова, щоб підсвічувати Україну і закривати очі на країну, яка взагалі-то підриває світоустрій.
Читайте також: ЄС вирішив заспокоїти фермерів посиленням контролю за експортом українського зерна
18 березня стало відомо, що польські протестувальники заблокували два пропускні пункти на кордоні з Німеччиною, розмістивши майже 90 сільськогосподарських машин біля дороги. Акція протесту там триває з неділі, 17 березня.
Міхал Колодзейчак, заступник міністра сільського господарства та сільського розвитку Польщі, зазначив, що «ніхто з міністерства не їде до фермерів, які блокують перетин кордону у Свєцє». Водночас протестувальники у відповідь кажуть, що «теж не поїдуть до міністерства, тому що були там стільки разів — і завжди одне й те саме». А втім, фермери запрошують на кордон німецький уряд.
Речник акції Роман Ващик заявив, що наразі ринок у Польщі «переповнений» агропродовольчою продукцією з України та інших країн за межами Європейського Союзу.
За попередньою інформацією, блокування на польсько-німецькому кордоні триватиме до вечора 20 березня.
Нагадаємо також, що 15 березня польські фермери заблокували пункт пропуску «Хижне» на польсько-словацькому кордоні. Учасники протесту заявили, що блокування пункту пропуску триватиме до кінця березня. Фермери пропускатимуть одну вантажівку на годину, а автобусів та легковиків протест не стосується.
Згодом Єврокомісія оприлюднила пропозиції, які дозволять членам Європейського Союзу послабити екологічні норми для фермерів, що останні кілька місяців протестували через скрутні економічні умови.
Як повідомлялося, польські фермери, які протестують на п’яти пунктах пропуску на українсько-польському кордоні, з 13 до 21 години погодилися пропускати по дві вантажівки на годину через пункт пропуску «Угринів».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі