Ілюстративне фото: Facebook / Rafal Mekler
13 лютого польські протестувальники годину блокували 6-й пункт пропуску на кордоні з Україною — «Корчова-Краківець». Цього ж дня видання RMF24 повідомило, що 20 лютого польські фермери заблокують усі пункти пропуску на кордоні між Польщею та Україною, а також під’їзні шляхи до залізничних перевантажувальних станцій і морських портів.
Говоримо про це з заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком.
Денис Марчук: Динаміка дій на кордоні загострюється, тому що конфронтація набирає обертів не лише у вигляді мирних протистоянь. У неділю відбулася пряма провокація зі зняттям пломб з автомобілів, було висипання зерна. Ці дії жодним чином не показують, що хтось з фермерів-протестувальників налаштований на діалог.
В цих умовах нам потрібно зберігати холодний розум, тому що все те, що напрацьовується, що було зроблено, не має піддаватися одному емоційному сплеску. Тому що той, хто робив провокацію, цього сильно домагався.
Олена Новікова: Це важкувато зробити, тому що при прочитанні новини, коментарів з польського боку так і хочеться сказати: «Що ви робите?».
Денис Марчук: Я думаю, третя сторона, яка це все, можливо, зрежисувала, на це і сподівалася.
Але ми маємо сьогодні послідовну позицію продовження діалогу в рамках двосторонніх відносин між Україною і Польщею. Працюють технічні групи, які намагаються розв’язати питання з імпортом української продукції.
Українська продукція сьогодні не залишається в Польщі, тому що діє ембарго, зокрема щодо зернової групи. Все, що рухається, рухається транзитом. І такі дії ще більше насторожують. Тоді виникає питання, для чого це відбувається. Напевно, не тільки для того, щоб зупинити український експорт, а й для того, щоб підсилити комунікацію польських фермерів з ЄС, адже система дотацій у них знижується. Вимоги до виробництва продукції зростають, отже, собівартість буде зростати, і вони відчувають значно менші можливості прибутку.
Україна ніякого стосунку до рівня цін не має, адже відколи діє фактичне ембарго (вже понад 10 місяців) ціни всередині Польщі знизилися на 25%. Тобто тенденція з Україною не простежується, а простежується загальна світова тенденція повернення цін на довоєнний рівень. І це потрібно додатково доводити й аргументувати в контексті перемовин, які ми сьогодні ведемо.
Я не виключаю позицію певних сил Росії, які зацікавлені в тому, щоб економічно Україна програвала, не маючи можливості експортувати свою продукцію.
Хоча нині ми не так багато возимо з сухопутним маршрутом, тому що логістика через проти Одеси налагодилася, і ми виходимо на довоєнний період. Росіяни намагаються вибивати Україну з Африки, Азії, Близького Сходу, щоб ми там не реалізовували продукцію. Те саме вони хочуть робити у Європі, тому що збіжжя з Росії в структурі європейських країн є надвеликим, зокрема й в Польщі. Це дуже гарно прослідкували журналісти «Радіо Свобода», які показали, що з січня 2022-го року по серпень 2023-го року РФ лише в Польщі реалізувала 12 мільйонів тонн різного виду аграрної продукції. Україна ж реалізувала близько чотирьох мільйонів тонн. Тому ми не зрозуміємо чому поляки не перекриваються потоки продукції, яка рухається з території Білорусі, наприклад, до території ЄС, до самої Польщі.
Читайте також: Балін: «Російське збіжжя вільно проходить польський кордон, і чомусь ніхто це не блокує»
Олена Новікова: Польський прем’єр-міністр Дональд Туск каже, що Варшава хоче допомагати Україні відбивати російську агресію, але те, що нібито кілька сотень чи тисяч людей в Україні хочуть заробити величезних грошей — це наша проблема.
Лунають тези про те, що якісь злостиві олігархи українські наживаються на нещасному польському фермерові, але це міфічні якісь олігархи, в публічному полі жодної назви компанії немає.
Денис Марчук: Це дуже насторожує, тому що якщо такі меседжі звучать, то значить, що суспільство це сприймає і вважає правильним. А Дональд Туск — це досвідчений політик, який зараз здобув одне із найвпливовіших крісел Польщі. Я думаю, на цьому він не захоче зупиняться, адже через рік в Польщі будуть президентські вибори. Думаю, його амбіції будуть рости в тому напрямку, і для нього дуже важливо отримати сільський електорат, який є багатомільйонним населенням.
Так чи інакше нам потрібно доводити свої аргументи, не можна програвати на інформаційному полі. Треба докладати максимальних зусиль, щоб при великій кількості посольств України в ЄС сформувати аграрні аташе. Щоб в Брюсселі сиділи працювали люди з напрямку відстоювання аграрних питань.
Чим більше роз’яснень буде, тим адекватнішим буде сприйняття. Тоді відбудеться пом’якшення риторики Польщі, адже їй не буде що протиставити іншим 25 країнам ЄС.
Євроінтеграції України до Євросоюзу не буде легкою. Не зважаючи на те, що Україна у війні, під обстрілами, ніхто не намагатиметься послабити свої внутрішні резерви, щоб підтримати нас. Тож, ми боремось на фронті й будемо боротися за своє право працювати в Європейському Союзі.
Олена Новікова: Роз’яснення для поляків — це можливості на майбутнє, вони достатньо віддалені. А що робити нині?
Переговори між польською та українською сторонами, які йдуть нині, можуть розтягнутися на тижні чи місяці, й весь цей час польські фермери на кордоні робитимуть те, що вони роблять зараз.
Денис Марчук: Вони, можливо, робитимуть те, що і зараз, а, можливо, зупиняться. Але фактично ми зараз не стоїмо на місці, ми рухаємось альтернативними шляхами через Румунію, Словаччину. В тому числі ми розвиваємо морські коридори й робимо все можливе, щоб експорт в Україні не зупинявся.
Труднощі, які почалися ще в листопаді, частково відображається на економіці, але немає аж такого засилля, тому що більшою мірою вся логістика зараз перелаштовується на Чорне море.
І ми надалі будемо це робити, поки не буде адекватного сприйняття від польської сторони того, що вони мають дотримуватись європейських законів. не блокувати кордони між Європою й Україною, не перекривати магістралі міжнародного значення.
Читайте також: Латвійські фермери вимагають заборонити ввезення продукції з РФ та Білорусі
Олена Новікова: Єврокомісія пішла на поступки фермерам-протестувальникам і пом’якшила питання щодо залишення частини сільськогосподарських земель під паром.
Є величезний список умов від європейських фермерів загалом щодо пом’якшення політики ЄС у напрямку зеленого розвитку. На вашу думку, можна сказати, що європейську зелену політику зараз фермери ламають, потрошечку відгризають від неї шматки? Врешті, вони можуть домогтися серйозних проблем? І чи вигідно це для України?
Денис Марчук: Так, це відбувається. До цього також президентки ЄС Урсула фон дер Ляєн повідомила, що вони не будуть висувати на ухвалення закони про засоби захисту рослин, тобто щодо використання певних хімікатів, які зобов’язували б товаровиробників їх застосовувати.
Для України це теж означає певні моменти. Тому що в умовах товаровиробництва, які ми маємо, використання європейських умов — це дуже затратно. В Європі фермерам хоча б компенсують це у вигляді дотацій ці, а українським товаровиробникам ніхто цього не компенсуватиме.
Політика Green Deal в ЄС зараз фактично призупинена на хвилі масових акцій протесту, що відбулися в Європі.
Нагадаємо, районна прокуратура польського міста Холм Люблінського воєводства розпочала слідство за фактом висипання зерна з українських вантажівок перед переїздом у Дорогуську. Про це повідомила речниця Окружної прокуратури в Любліні Агнєшка Кемпка, на яку посилається видання Farmer.pl.
Як повідомлялося, інцидент з висипанням зерна з трьох українських вантажівок стався 11 лютого на автодорозі № 12, що веде до прикордонного переходу в Дорогуську поблизу місця протесту фермерів. За попередніми даними поліції, учасники акції зірвали митні пломби з трьох вантажівок, які їхали з України, в результаті чого зерно частково висипалося на дорогу. За підрахунками, з кожної вантажівки висипалося близько тонни зерна.
До цього, 9 лютого цьогоріч, польські фермери розпочали нову акцію протесту, що включає блокування доріг та пропускних пунктів на кордоні, зокрема з Україною. Формально причиною для блокування кордону польськими фермерами стало рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі