Нещодавно в Одесі перейменували 85 топонімів, відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Втім, мер Одеси Геннадій Труханов проти цього. За його словами, «для скасування перейменування та збереження нашої історичної і культурної спадщини Одеська міська рада вимушена вжити всіх передбачених законом заходів». Також у своєму Telegram-каналі міський голова провів опитування щодо того, чи підтримують нові назви містяни. Згідно з результатами, проти — 95 296 голосів, за — 93 655.
Як каже Артем Карташов, місцева влада Одеси не виконала закон про деколонізацію до кінця. Коли повноваження на перейменування перейшли до голови ОВА, то створили робочу групу. До неї увійшли й представники міської ради. Але під час громадського обговорення міськрада жодних пропозицій щодо перейменувань не подавала. Тому нині 90% нових назв топонімів в Одесі — це одесити або пов’язані з містом люди.
«Але мер заявляє, що одеська ДНК або одеська ідентичність — це виключно великі люди, які проживали в Москві, які пов’язані з радянською пропагандою, які пов’язані з встановленням радянської влади на території України. Це така гра з електоратом», — каже адвокат.
За словами Артема Карташова, Геннадій Труханов до 24 лютого 2022 року був абсолютно проросійським політиком. Він дублював тези російської пропаганди, фігурував у скандалах навколо української мови. 15% виборців, які голосували за нього на останніх виборах мера Одеси, — це його електорат, і він для них уособлює проросійського політика.
Адвокат каже, що на початку вторгнення одеський мер робив нейтральні заяви щодо війни. А коли стало зрозуміло, що Україна контролюватиме Одесу, Труханов висловив свою підтримку української сторони.
У ідеологічному ж плані скандали з мером не вщухають й досі. Спочатку Труханов не хотів зносити пам’ятник Катерині II, а зараз — Пушкіну й Воронцову.
«Обставини змінились, а люди не змінились у владі. Вони спробували перефарбуватися, пишуть пости про те, що “наші хлопці, Україна тощо”. Але коли торкатися питань, важливих для Росії, — топоніміка, монументалістика, день перемоги над нацизмом або якісь історичні міфи, які прив’язують Одесу до загальноросійського контексту, — то тут місцева влада одразу скидає свої маски, починає писати про те, що Одесу “обнуляють” тощо. Хоча 90% нових назв — це одесити та пов’язані з Одесою люди», — каже член робочої групи при одеській ОВА з виконання закону про деколонізацію.
Геннадій Труханов, посилаючись на статтю 5 закону про деколонізацію, заявив, що в Одесі не можна демонтувати пам’ятник Пушкіну, адже він стоїть в історичному центрі Одеси, який перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Але, за словами Артема Карташова, номінаційне досьє ЮНЕСКО має положення про охорону лише одного пам’ятника — Дюка де Рішельє. Адже він був частиною того історичного й архітектурного ландшафту, який організація взяла під охорону.
«Пам’ятник Пушкіну з’явився набагато пізніше, ніж Російська імперія почала розбудовувати Одесу в тому вигляді, в якому вона зображена в історичному центрі. Тобто пам’ятник Пушкіну необхідно демонтувати з двох причин. По-перше, він, очевидно, підпадає під закон про деколонізацію. По-друге, Кабмін ще у 2023 році виключив цей пам’ятник і пам’ятник Воронцову з реєстру пам’яток національного значення. Тому зараз жодних перешкод для його демонтажу немає, так само як і для перейменування вулиць», — пояснює Карташов.
Зазначимо також, що, окрім перейменувань в самій Одесі, змінили назви 347 топонімів й в Одеській області. Відповідне розпорядження 26 липня підписав голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Також в ОВА рекомендували прибрати пам’ятник Пушкіну на Приморському бульварі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі