Фото: Facebook / Dmytro Kuleba
На думку Віктора Шлінчака, в Офісі президента були готові до великого перезавантаження в уряді. При цьому є мотивація, чому це роблять саме зараз. Адже днями виповнилось п’ять років з того моменту, як Верховна Рада нового скликання зайшла до сесійної зали.
«І це один із таких моментів, коли, очевидно, в Офісі президента вирішили, що, оскільки немає виборів, оскільки немає якогось політичного процесу, треба хоча б струснути політикум і таким чином відповісти на питання, чому не відбувається оновлення, про яке намагається почути суспільство», — каже голова правління Інституту світової політики.
Водночас Шлінчак вважає, що таке перезавантаження не призведе до кардинальних змін. Річ у тім, що ми спостерігаємо «ігри навколо досить короткої лавки запасних». Тобто з тих людей, яких обговорюють на посади міністрів, суспільство знає всіх. На думку Шлінчака, немає кандидатів в міністерські крісла з-поза системи.
«Але, скажімо, картинка буде трошки іншою. Щобільше, наші західні партнери вже давно ставили питання, як так може бути, що третина уряду — це виконувачі обов’язків міністрів, а не повноцінні голови міністерств. І перезавантаження уряду буде відповіддю для цих людей. Мовляв, зараз ми суб’єктивуємо Кабінет Міністрів», — вважає Віктор Шлінчак.
Читайте також: Змінюють прізвища, але не принципи — Саакян про Кабмін
За словами голови правління Інституту світової політики, відхід, який здійснює Дмитро Кулеба з поста глави МЗС, не призведе до руйнації всієї системи комунікацій із партнерами України. Адже партнери працюють з інституціями, а не з окремими особистостями.
До того ж, каже Шлінчак, це не вперше, коли Кулеба міг піти у відставку зі своєї посади. За інформацією експерта, ще рік тому міністр закордонних справ міг стати послом України у Великій Британії — до того, як на цю посаду призначили Валерія Залужного. Але не склалося.
«Зараз, наскільки мені відомо, також розглядається посольська посада, на яку піде Дмитро Кулеба. І це посольство України в НАТО, де зараз у нас, я так розумію, будуть інтенсифікуватися деякі переговори. І Наталія Галібаренко, яка зараз є послом при НАТО, очевидно, буде повертатися в Україну», — розповідає Шлінчак.
Крім того, спікер згадує потенційного кандидата для заміни Кулеби на пості глави МЗС — Андрія Сибігу. Шлінчак каже, що Сибіга, який працював у Офісі президента, особливо під час початку повномасштабного вторгнення відповідав за забезпечення міжнародних контактів президента.
«Пан Сибіга досвідчений дипломат. Він був послом України в Туреччині. Тобто він має великий дипломатичний бекграунд», — каже голова правління Інституту світової політики.
5 вересня Верховна Рада погодила звільнення Дмитра Кулеби з поста міністра закордонних справ. У цей же день парламент підтримав звільнення Ірини Верещук з посади віцепрем’єр-міністерки — міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Раніше, 4 вересня парламент погодив звільнення ще чотирьох міністрів: міністра юстиції Дениса Малюськи, міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна, віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.
Також 4 вересня відбулося засідання фракції «Слуга народу», на якому представили «загальну картину» кадрових ротацій після «великого перезавантаження уряду».
За результатами засідання фракції представники «Слуги народу» запропонували такі зміни:
Натомість Олександр Камишін, колишній глава Мінстратегпрому, перейде працювати в Офіс президента, де продовжить займатися питанням озброєння та інфраструктури, розповів глава фракції Давид Арахамія.
Також в Офіс президента перейде очільниця Мінреінтеграції Ірина Верещук. Вона буде працювати профільною заступницею керівника Офісу.
Крім того, у фракції обговорюють створення нової інституції в уряді з робочою назвою — Міністерство повернення українців. Кандидатів ще обговорюють.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі