Фото: pexels.com
Сергій Лукашов каже, що в Україні понад 15 тисяч дітей зараз потребують сімейного влаштування. Щороку приблизно 4 тисячі дітей втрачають батьківське піклування. Це відбувається не лише через війну, а й через бідність та сімейні кризи. При цьому за минулий рік було усиновлено всього 900 дітей.
Тому спікер каже, що професійна спільнота зараз поширює інформацію про різні типи сімейного влаштування. Адже усиновлення — лиш одна з форм. Окрім нього, є прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, опікунство.
«А організації, як «СОС Дитячі містечка Україна», завжди готові людей підтримати й матеріально, і фінансово, і соціальним супроводом, що це дуже важливо. Тому що це прекрасний крок, якщо взяти дитину в сім’ю. Він дуже вдячний, він дуже приємний в результаті. Але до цього треба буде пройти низку непростих криз. І підказки психолога, соціального працівника, педагога дуже потрібні. Ми їх пропонуємо», — каже Лукашов.
Читайте також: Усиновлення під час війни: досвід лікаря-анестезіолога Івана Черненка
Спікер пояснює, що нині правила усиновлення в Україні такі ж, як були й до повномасштабного вторгнення. Людина має подати відповідну заяву в службу у справах дітей у своїй громаді, тобто сказати, що вона хоче взяти дитину. Їй запропонують низку варіантів, які є в конкретній громаді чи поблизу.
Потім треба буде пройти медичне обстеження, показати свої доходи, умови проживання.
«Хтось може сказати, що це бюрократія, непотрібні бар’єри. Але якщо людина готова витримувати навантаження і бути витривалою, терплячою з дитиною, то вона має це довести на початковому етапі», — пояснює Лукашов.
Правда, зараз діють жорсткі обмеження для іноземців. Тільки у виключних випадках вони можуть усиновлювати українських дітей.
Читайте також: Є випадки, коли після усиновлення та виїзду за кордон дитину залишають — Філіпішина про уникнення мобілізації
Річ у тім, каже національний директор БФ «СОС Дитячі містечка Україна», що українські громадяни зазвичай мають ілюзорні уявлення про усиновлення. Вони хочуть отримати здорову, круглу сироту, яка відразу буде вдячна за усиновлення.
«Але такого не буває. Бо діти складні, і діти потрапляють в сім’ю з важким досвідом. І в них важка поведінка, і в них свої права, свої вимоги. І люди, які стикаються з реальністю, кажуть, що в кіно бачили інакшу ситуацію. Вони уявляли якусь казкову блакитнооку гарненьку дівчинку, яка зразу буде обійматися й радіти, буде вдячна. Але це не так», — пояснює експерт.
Тобто є багато категорій дітей, яких усиновлювачі не хочуть брати. Це діти старшого віку, від 10 років (які є основою дітей без батьківського піклування). У таких дітей вже сформований характер, з ними важче налагоджувати контакт. Це діти з інвалідністю та особливими освітніми потребами. Це діти в сімейних групах, тобто брати й сестри. Бувають випадки, коли сімейного влаштування потребують групи з 9 братів та сестер.
«І ці діти приречені були б на сирітство, якби не було інших форм — дитячий будинок сімейного типу, прийомна сім’я. Ось для таких дітей є ось такі форми. І ми тут якраз готові підтримати — залучаємо і кошти іноземців, і спеціалістів. І ми заохочуємо всіх охочих звертатися до місцевих служб у справах дітей, і до нашої організації. Ми розкажемо, як стати прийомним батьком чи батьком-вихователем. Це, по-перше, хороша робота. По-друге, свята справа — допомоги дітям. Це велика користь для суспільства. І це просто приємно. Ви будете виховувати дітей, і ви справді отримаєте щастя, вдячність і масу задоволення», — запевняє Лукашов.
Нагадаємо, у березні цього року уряд спростив процедуру всиновлення і влаштування дітей в нові сімʼї. Зараз родина, яка перебуває в процесі усиновлення, зможе забрати дитину до того, як суд винесе відповідне рішення, за певних умов.
Також цього року Міністерство охорони здоровʼя запровадило новий цифровий продукт — медичний висновок щодо результатів медогляду кандидата на сімейні форми виховання.
Раніше такий медичний висновок можна було отримати тільки у паперовій формі після огляду в пʼяти лікарів та отримання довідки щодо перебування на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах.
Оновлений процес передбачає, що сімейний лікар чи терапевт координуватиме огляд і за потреби скерує пацієнта до лікарів-спеціалістів. Процес фіксуватиметься в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
За результатами огляду сімейний лікар сформує в системі цифровий медичний висновок. Це має прискорити процес, зменшити бюрократію та паперову тяганину для кандидатів в усиновлювачі, опікунів / піклувальників, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), прийомних батьків та патронатних вихователів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі