Фото: mind.ua
Народна депутатка Ольга Стефанишина розповідає, що таким рішенням (переведенням лікарні на казначейські рахунки) держава знову хоче забрати лікарні під державний контроль. Водночас філософія медичної реформи полягає в тому, щоб медустанови мали незалежності. Зараз лікарня — це комунальне підприємство, яке може розпоряджатися своїми коштами, отримуючи їх від держави. Вони можуть вирішувати самостійно: як, коли й на що їх витрачати. Наприклад, на зарплати лікарям чи купувати якесь обладнання
Ольга Стефанишина пояснює, що Держказначейство — це державний фінансовий орган, який підконтрольний Міністерству фінансів. За її словами, раніше неможливо було провести через Держказначейство жодну транзакцію, щоб не занести за це пляшку коньяку.
Водночас сьогодні в Україні лікарні є незалежними, вони мають рахунки в державних банках і прекрасно працюють, каже депутатка. Жодна лікарня сьогодні не захоче повертатися назад у Держказначейство, тому що вони розуміють, наскільки важливо розпоряджатися своїми коштами. Повертатись назад в Держказначейство — це повертатись назад в Радянський Союз.
Нардепка вбачає й інший ризик в такому рішенні. Йдеться про те, що кошти будуть на казначейському рахунку, тобто залишатись у державному бюджеті України. Це означає, що уряд може витрати їх на щось інше, а не на медичні потреби. Тобто номінально кошти будуть нібито на рахунку лікарні, але використовуватись можуть по-різному. У якийсь важливий момент лікарня може не доотримати гроші, бо їх просто не буде. І лікарі можуть бути без зарплат.
Читайте також: Як працюватиме е-система з відстеження шляху медичного канабісу: пояснює нардепка
На думку нардепки Ольги Стефанишиної, особисто без міністра фінансів такі рішення не ухвалюються. Вона впевнена, що Сергій Марченко підтримує це. Уряд запропонував до першого читання цю норму під час ухвалення бюджету, а депутати її скасували. Потім вони знову її повернули, тому зараз в бюджеті є ця норма.
Депутатка вважає, що це відстоює особисто міністр фінансів. Логіка Мінфіну полягає саме в тому, щоб використовувати ці гроші за потреби. Це ліквідність коштів. Такий стан речей спричинила криза в державі, бо не вистачає грошей. Але, на її думку, не треба для цього зачіпати медицину.
«Це не дуже, м’яко кажучи, хороша ідея за рахунок медицини підвищувати ліквідність коштів в державі. Тому що це великі ризики. Там також лікуються наші військові», — говорить нардепка.
За її словами, не варто проводити такі ризиковані речі на темі здоровʼя, адже від цього залежить життя людей, робота лікарень. Вона зауважує, що проти такого рішення проголосували бюджетний комітет ВР та комітет з питань здоров’я нації ВР. Солідарні з депутатами й представники НСЗУ. У цьому немає нагальної потреби сьогодні.
Ольга Стефанишина сподівається, що цього тижня бюджетний комітет підтримає лікарні, а не Мінфін. Раніше проти переведення лікарень на казначейські рахунки були 17 депутатів з цього комітету. Якщо вони ж проголосують позитивно, то тоді цю поправку підійматимуть вже в залі Верховної Ради в листопаді.
Читайте також: Росту інфляції сприяє сукупність факторів — Несходовський
Нагадаємо, Кабінет міністрів подав до Верховної Ради проєкт закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік», підготовлений до другого читання.
Зазначається, що проєкт закону відповідає Бюджетним висновкам парламенту, які схвалені постановою Верховної Ради від 31 жовтня 2024 року.
Як повідомлялось, 8 листопада уряд схвалив проєкт державного бюджету на 2025 рік до другого читання. У порівнянні з першим читанням, держбюджет-2025 передбачатиме додаткові гроші на освіту, медицину та підтримку ветеранів.
Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, попри внесення певних змін, головний пріоритет залишився незмінним — оборона, обороноздатність та безпека України. На ці потреби уряд запропонував виділити 2 трильйони 225 мільярдів гривень. Усі кошти українських платників податків підуть винятково на забезпечення Сил безпеки й оборони, на виготовлення та закупівлю нової зброї, дронів та техніки, написав Шмигаль.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі