Звільнення Маріуполя 13 червня 2014 року. Фото: AP
Десять років тому українські добровольчі батальйони разом з військовими звільнили Маріуполь від проросійських бойовиків. Під контролем останніх місто перебувало із середини квітня 2014 року. У той період російські сили захопили міськраду й певні адмінбудівлі. 9 травня вони заблокували управління міліції, СБУ і прокуратуру.
Маріуполець Євген Сосновський згадує, що до 13 червня місто перебувало у певному стані хаосу. Тоді «маргінали», «люди специфічної зовнішності» гуртувалися біля уже захопленої міськради.
Проукраїнські жителі міста також хотіли про себе заявити, виходили на вулиці з українськими прапорами, але часто це завершувалося сутичками та бійками. Під час однієї з таких сутичок, 11 квітня, пану Євгену перебили руку.
«На проукраїнських мешканців Маріуполя виходили з битами, камінням, цеглинами, прутами металевими. Після 11 квітня, коли я вже знаходився після операції в лікарні, біля міського відділення поліції знову зібралися проукраїнські містяни, щоб якось захистити вхід до цього міського відділення. Але на них пішов дуже великий натовп проросійських хлопців та дівчата, які накинулись на них. Вони (проукраїнські мешканці — ред.) були дуже сильно побиті й опинились разом зі мною в лікарні. Тобто такі події відбувались в Маріуполі дуже часто. І єдине, що впадало в очі, це майже повна бездіяльність поліції», — розповідає маріуполець.
Читайте також: «Перша велика трагедія в історії російсько-української війни»: 10-ті роковини збиття Іл-76 в Луганську
Як згадує Євген Сосновський, завчасно про операцію зі звільнення Маріуполя він не знав, адже вона була дуже засекреченою. Втім, пізніше стало відомо, що її хотіли здійснити ще у травні, але не зробили цього через недостатню кількість сил. Тому довелося почекати до створення батальйону «Азов».
«Потім вони вже ретельно підготували цю операцію, проробили кожну вулицю, кожен будиночок, знали, хто де знаходиться. Ця операція була настільки ретельно пропрацьована, що з нашого боку майже не було втрат. Було кілька поранених хлопців, 4 чи 5, але загиблих з нашого боку не було /…/ Ми дійсно чекали цього. Ми не могли повірити, що будемо кинуті», — каже маріуполець.
В операції зі звільнення міста брали участь бійці «Азову», дві роти батальйону «Дніпро», нацгвардійці та спецпризначенці МВС.
Євген Сосновський зазначає, що ворожа сторона знала про підготовку операції зі звільнення. Але при цьому лідер проросійських маріупольських бойовиків Чечен разом з поплічниками та певною кількістю зброї покинув місто перед звільненням, фактично залишивши своїх підлеглих помирати.
Читайте також: «Ми продовжуємо отримувати погрози»: як маріупольський сайт 0629 працює під час війни
Євген Сосновський каже, що навіть після звільнення міста у 2014 році воно відчувало на собі війну, адже згодом росіяни захопили Новоазовськ й знову сунули на Маріуполь. Втім, маріупольців не кинули, і містяни неодноразово виходили на масштабні проукраїнські мітинги.
За словами Євгена Сосновського, у 2022 році більшість маріупольців вважали, що буде, як у 2014 році. Біля міста, на півночі й сході, були зведені потужні укріплення, люди не чекали нападу. Але ворог пішов і з заходу, тому Маріуполь вже у перші дні опинився в оточені.
«Я бачив фото, що відбувалось на вокзалі у Києві у перший день війни. Купи людей там були. Це жахливо. Але в Маріуполі такого не було. Поїзди їхали, але вони були неповні. І це не тому, що маріупольці чекали “русский мир”, як дехто вважає. Це тому, що маріупольці просто звикли до війни. Звикли до знаходження в такому стані. Але ніхто не думав, що воно буде саме так, як воно сталося. Що вже в перші дні війни ми будемо в повному оточенні», — пояснює маріуполець.
Тому, як вважає Євген Сосновський, не можна порівнювати початок 2022 року і те, що було у 2014 році.
Нагадаємо, з 20 травня 2022 року Маріуполь лишається під російською окупацією.
Нещодавно стало відомо, що юристи Global Rights Compliance подали до Міжнародного кримінального суду звіт, згідно з яким Росія під час облоги Маріуполя навмисне використала тактику голоду, що рівнозначно воєнному злочину.
В етері Громадського радіо доцент кафедри міжнародного права КНУ ім. Тараса Шевченка Захар Тропін повідомив, що звіт юристів Global Rights Compliance обов’язково розгляне Міжнародний кримінальний суд, і цілком ймовірно він стане приводом для початку розслідування.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі