Фото: pexels.com
Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управління посухами (ПУП). Перші проєкти ПУП були розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.
Річ у тім, що в низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігають посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. До прикладу, 2022 рік був найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року.
Керівниця напряму «Вода» WWF-Україна Оксана Коноваленко зауважує, що посуха — це природне явище, й інколи ми ніяк не можемо щось змінювати. Але ми можемо запобігати наслідкам й пом’якшувати їх. А наслідки можуть бути пов’язані з небезпекою нестачі води для сільського й комунального господарств, житлових потреб, промисловості тощо.
«Наше господарювання ще з радянських часів не завжди було з урахуванням екологічних потреб і наслідків. І, мабуть, активний вплив на водні ресурси, на землі водного фонду, які здійснювали, на жаль, призвели до негативних наслідків», — каже спікерка.
Оксана Коноваленко пояснює, що й природно є така фаза гідрологічного режиму, як межень, коли влітку є небагато води. Але потреби у воді в людей не зменшуються. Тому треба використовувати воду ощадливо, враховуючи потреби всіх водокористувачів. І не варто забувати, що природа — це також водокористувач.
«Я хочу акцентувати на тому, щоб лишалася вода для того, щоб біорізноманіття продовжувало існувати, щоб нормально розвивалися екосистеми. І це вкрай важливо. Тому тут треба завжди знаходити цей здоровий баланс між потребами людини й природи. У принципі, про це і є Всесвітній фонд природи, який стосується напряму “Вода”», — розповідає експертка.
За словами Коноваленко, до розробки планів управління водами, річковими басейнами в Україні в останні роки була залучена велика кількість фахівців. Спікерка сподівається, що дуже скоро ці плани затвердить Кабінет міністрів. Йдеться і про плани управління ризиками затоплення, і про плани управління посухами.
«Це дуже важливі речі, які необхідно розглядати, будувати. Відповідно, від них потім краще буде відштовхуватись і розуміти ці потреби, і балансувати між усіма водокористувачами», — зауважує керівниця напряму «Вода» WWF-Україна.
Читайте також: Є шанси побити рекорд найвищої температури, зафіксованої в Україні — синоптикиня
Оксана Коноваленко каже, що на кількість води загалом впливають глобальні зміни клімату. Водні ресурси, за її словами, це повне відображення кліматичних змін.
«Це не можна не помічати, особливо останні роки. Я думаю, що всі помічають, що дійсно стає спекотніше. І навіть не те, що у нас бувають якісь унікальні дні з надзвичайною спекою. У нас просто ці періоди стають довшими, тривалішими. Відповідно, періоди межені чи періоди, коли виникають бездощові дні, теж стають тривалішими. Це і призводить до посух», — пояснює спікерка.
Отже, нам треба адаптуватися до кліматичних змін та розробляти пом’якшувальні заходи. Це не лише ощадливість у використанні води, а комплексні підходи для відновлення природи й водних екосистем. Це насаджування лісів, відновлювання річок, торфовищ й територій, які осушили за радянських часів. При цьому треба зважати, що позитивні зімни можна помітити лиш через роки. Але якщо залишити ситуацію такою, якою вона є, то варто готуватися до негативних колосальних змін, що ростимуть у геометричній прогресії.
Керівниця напряму «Вода» WWF-Україна зауважує, що збільшення тривалості посухи спостерігається нині по всій території України: як в степу, так і в гірській місцевості.
«З одного боку, ми можемо спостерігати й чути інформацію про те, що, наприклад, такі регіони як Закарпаття, Прикарпаття потерпають від повеней, відбувається затоплення територій, і ми всі співчуваємо і дійсно переймаємося, тому що начебто є надлишок води, і нам здається, що води достатньо. Але вже через два-три місяці відбуваються зовсім інші явища. І посухи, наприклад, в Закарпатті останніми роками досить суттєві — і на закарпатській рівнині, і в гірській місцевості», — розповідає спікерка.
Тобто тенденція щодо збільшення інтенсивності й тривалості посухи вже має загальний характер.
Як повідомляють у WWF-Україна, Основна мета ПУП — мінімізація негативного впливу на економіку, соціальне життя та довкілля при виникненні посухи. А також спрямованість на розширення критеріїв та цілей Водної рамкової директиви (ВРД) для реалізації управління посухами.
А серед головних завдань Плану — створення системи раннього попередження. Вона має дозволити виявити посуху на ранній стадії, вчасно здійснити реактивне реагування та пом’якшити наслідки.
ПУП передбачає наступні рішення:
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі