Фото: nmmc.mva.gov.ua
Нині в Україні тривають дискусії щодо того, який матеріал краще використовувати для надгробних споруд на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) — пісковик чи граніт.
Дарця Веретюк пояснює, що ця дискусія не лежить суто в площині вибору технічних характеристик матеріалу. За словами експертки, і пісковик, і граніт бувають різні. Їхні властивості залежать від місця видобування та догляду.
«І той, і той матеріал буде стояти. Питання нашого сприйняття. Питання того, що люди, приходячи на цвинтар, не мали би перевіряти камінь на міцність. Для цього має бути почесна варта, яка повинна зупиняти потенційні акти вандалізму. Тобто це теж світова практика — на всіх військових цвинтарях є почесна варта. Люди, яким буде важлива саме технічна характеристика каменя, не мають там бути. Якщо доглядати камінь — а доглядати треба і той, і той — то і той, і той буде стояти тисячоліттями», — пояснює Веретюк.
Читайте також: Національне військове меморіальне кладовище — це про формування нової культури пам’яті — Максим Зубов
Дарця Веретюк каже, що граніт в меморіальній культурі — це радянська спадщина. Так, в Україні є свої гранітні родовища, але Радянський Союз зробив український граніт частиною своєї ідеології, пояснює дизайнерка. Тому, на її думку, ми не маємо тягнути цей спадок «за собою хвостом».
А от пісковик більш традиційний матеріал для українських кладовищ.
«До 30-х років минулого століття всі цвинтарі були з пісковику — і військові, і цивільні. Усі ці фігурки святих на старих цвинтарях, усі геометричні орнаменти, флористичні елементи на могилах тощо — усе це було з пісковику. Як і у всій іншій Європі», — каже авторка проєкту «Пантеон Героїв» у Тернополі.
До того ж пісковик у меморіальній культурі використовували не лише в найближчі до нас століття. Так, за словами Дарці Веретюк, близько 90% досліджених надгробків на козацьких похованнях також зроблені з пісковику.
Якщо податися ще далі, то в Україні були знайдені прадавні петрогліфи Кам’яної Могили, яким понад 20 тисяч років. Вони теж зроблені з пісковику.
«Маємо пам’ятати, що цей історичний матеріал не тільки на наших теренах, а загалом по всьому світу. Піраміди Гізи, будови Мачу-Пікчу, піраміда Сонця — будь-що визначне й величне у світі, що стоїть тисячоліттями, — це пісковик. Пісковик — це скеля, пісковик — це про міцність і про тривкість, про збереження історії», — зазначає дизайнерка.
Читайте також: «Пам’ять — єдине, що у нас залишається після втрати»: що думають миколаївці про майбутній Меморіал полеглим захисникам
На думку Дарці Веретюк, ті, хто відстоює використання для надгробних споруд граніт, не мають за мету нав’язати радянський наратив. Справа, скоріше, у звичках та старих знайомствах.
«Це банальна звичка, бо є налаштованою логістика, не треба передомовлятися з кимось. Є відомчі кар’єри, як було озвучено на зустрічах. Тобто це зручно, це звично. Це знайомі люди, які видобувають цей граніт десятиліттями. Не треба переналаштовуватись, не треба працювати із медіа, з інфопростором. Не треба в межах цілої країни пояснювати, що ми згадали, що в нас є традиції. Усім простіше й звичніше — граніт», — висловлюється авторка проєкту «Пантеон Героїв» у Тернополі.
Нагадаємо, 1 серпня 2024 система Prozorro визначила переможця тендеру на будівництво першої черги Національного військового меморіального кладовища. Ним став консорціум «БІЛДІНГ ЮА», який створили наступного дня після оголошення тендера.
У НВМК пояснили, що консорціум є тимчасовим об’єднанням підприємств, створеним для реалізації конкретного проєкту. Це є розповсюдженою практикою, яка не суперечить законодавству, кажуть в установі.
А 23 липня Міністерство у справах ветеранів України спільно з НВМК презентували зразки намогильних споруд, які можуть бути встановлені на головному військовому меморіалі країни. Було представлено чотири гранітні зразки та один піщаний.
Головний архітектор НВМК Сергій Дербін висловився, що було б непогано все-таки віддати перевагу граніту, а не пісковику, задля «гарантованої цілісності архітектурного ансамблю».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайл