Фото: ДБР
МСЕК — це винахід радянської доби, який зберіг логіку та дизайн організації тих часів. Закривши МСЕК, ми просто будемо змушені відкрити організацію під новою назвою. Система вимагає такої організації на сьогодні. Про це в етері Громадського радіо заявив співзасновник Українського центру охорони здоров’я, ексзаступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк. МСЕК — це медико-соціальна експертна комісія. Вона встановлює інвалідність і призначає відповідну допомогу.
«В Україні є проблема в цілому з системою інвалідності і допомоги людям з інвалідністю. І там є дуже велика кількість проблем, які можуть вибухнути в будь-якому місці. Так сталося, що вибухнуло в місті МСЕК. І в скандалі з якимись прокурорами, які собі оформили інвалідність. Але могло вибухнути і в будь-якому іншому місці. І це означає, що нам треба працювати із системою інвалідності в Україні і допомоги людям з інвалідністю. І наслідком її вже буде зміна МСЕК на щось інше. І поки цього чогось іншого ми собі не помислимо, міняти керівників МСЕК або намагатися його цифровізувати або просто закрити — не допоможе, бо воно все одно відтвориться. Без зміни цього підходу», — впевнений Павло Ковтонюк.
В Україні МСЕК працюватимуть до 1 січня 2025 року. Однак, центральну МСЕК у Києві мають ліквідувати вже до кінця тижня. Про це в ефірі телемарафону розповів голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.
На думку Павла Ковтонюка, одним з рішень має бути відокремлення встановлення фізичних обмежень людини чи інвалідності та призначення допомоги цим людям.
«Людина, яка працює в МСЕК, відповідний службовець, встановлює, яка в людини група інвалідності. І за законодавством України група інвалідності автоматично дає людині цілий набір соціальних бенефітів, на який можна претендувати. Працівник МСЕК засвідчує медичні обмеження. А з другого боку відкриває людині дорогу до соціальних привілеїв. І мені здається, оце є одною із проблем, яка створює там корупцію», — повідомив Павло Ковтонюк.
Якщо людині на МСЕК присудили якусь групу, другу чи третю, то в законодавстві є перелік пільг (на проїзд, на субсидію, певний розмір пенсії). Людині залишається просто подати документи у відповідну організацію. І ця організація автоматично призначає пільги. За словами експерта, в цьому вкорінена не тільки корупційна складова, але взагалі викривлена логіка, яка спотворює інститут інвалідності в Україні. І перетворює людей з інвалідністю на якусь таку касту, в якій дуже не хочеться бути.
Коли держава визначає певне обмеження, яке пов’язане з фізичною хворобою або психічною хворобою, вона має допомогти людині, наголошує експерт. Направити, що їй робити з цим, як з хворобою: покращувати стан, проводити реабілітацію або контролювати принаймні, щоб не було гірше.
«Коли є фізичні обмеження, мобільність знижена, тобі треба додаткові засоби, або ти не можеш робити певну роботу через самопочуття, або є ментальні проблеми… Це тягне за собою ризик в соціальному житті, в родині, в громаді або на роботі, випасти з цього соціального життя. І тут включаються соціальні послуги, які тобі повинні підперти, помогти. І ці речі треба розвести. Тому що зараз, коли вони з’єднані, то фактично вони мотивують людину не виліковуватися, реабілітовуватися або контролювати свою хворобу. Вони мотивують людину ставати більш хворою, не покращувати свій стан. Бо якщо ти це робитимеш, ти втратиш свою групу і втратиш доступ до тих пільг, виплат, пенсій», — вважає Павло Ковтонюк.
Але головна проблема корупції — це коли правила гри такі, що в них легше вирішити проблему корупційно, ніж некорупційно.
«От тоді корупція буде процвітати. І я вважаю, що зараз в системі МСЕК це так. Тому що є величезний стимул мати ці бенефіти у багатьох людей (виплати, підвищення пенсії, як у цих прокурорів, наприклад). І питання не стоїть: „Яку мені соціальну допомогу отримати, щоб помогти реабілітуватися собі?“. Питання стоїть інакше: „Як мені отримати допомогу, зробивши вигляд, що я хворий?“. Ця система повністю перевернулася зараз, і тому маса людей, в тому числі ті, яким це не треба, вони намагаються придумати, як їм показати, що в них є інвалідність», — додав Павло Ковтонюк.
Він також навів у приклад одного з прокурорів, який відзначився у нещодавньому скандалі.
«Так, можливо, у цих людей і є інвалідність, ми не знаємо, я документів їхніх не бачив. Але для чого такій людині пенсія? Ця людина працює. В неї є якісь проблеми з бідністю? Як оцей знак рівності з’явився в цьому рівнянні? І якщо би ми це розвели, то цей прокурор, який має фізичні обмеження, отримав би запитання: „А для чого тобі пенсія? Ти прокурор, у тебе є робота“. І це вже виб’є купу підстав для корупції цієї системи», — впевнений експерт.
Читайте також: «Корупція була і залишається дуже важливим інструментом у руках Кремля» — Дарія Каленюк
Після викриття на незаконному збагаченні керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи та її сина, який обіймав керівну посаду у Пенсійному фоні на Хмельниччині, з’явилася інформація про те, що близько 50 прокурорів Хмельницької області оформили інвалідність, до чого може бути причетна родина Крупи.
Згодом уже колишній генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що згідно з першими результатами службового розслідування, вже відомо про 61 прокурора в Хмельницькій області, що мають документи про інвалідність. Він наголосив, що це є ненормально високим показником.
Пізніше колишній заступник генерального прокурора України Микола Голомша пояснив, що прокурори масово оформлювали собі фальшиву інвалідність не заради уникнення мобілізації, якій вони і так не підлягають. Мотивацією були гроші. Він зазначив, що пенсія по інвалідності у прокурорів є «доволі значною виплатою». Голомша казав, що за законом прокурори мають право на солідну пенсію «за вислугою років». Але вона доступна лише тим, хто працював в прокуратурі щонайменше 25 років, з них 15 років — на прокурорських посадах.
Тетяна Крупа очолювала Хмельницьку МСЕК з 2008 року. У 2020 році пройшла до облради від партії «Слуга народу». Її чоловік та син також працювали на державній службі й не мали власного бізнесу, хоча й володіють численними статками не лише в Україні, але й за кордоном.
У жовтні до Тетяни Крупи прийшли з обшуками слідчі ДБР. Загалом у неї вилучили 6 млн доларів готівки. Їй вже обрали запобіжний захід — тримання під вартою.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі