Митрополит УПЦ (МП) Онуфрій. Фото: Facebook / Українська Православна Церква
16 серпня Комітет гуманітарної та інформаційної політики одноголосно фінально схвалив правки до законопроєкту 8371 про заборону релігійних організацій, повʼязаних із Росією, зокрема УПЦ (МП). Комітет рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні й в цілому.
Як розповідає релігієзнавиця Людмила Филипович, документ після першого читання збільшився у 10 разів за обсягом та змінив назву. Тепер проєкт називається «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» та, на думку Филипович, вже є самостійним нормативним актом, а не доповненням до чинного. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук взяв активну участь в прописанні норм закону.
«Що мається на увазі при захисті конституційного ладу? Це дуже широке поняття, навіть якщо йдеться лише про сферу діяльності релігійних організацій. Ми розуміємо, що це мала б бути така система із заходів та дій, яка б попереджала, припиняла, розслідувала те, що негативно впливає на розвиток держави й суспільства. І я думаю, що цей закон уже більш конкретно і послідовно досягає цілей. Зокрема щодо попередження, припинення і розслідування (діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Росією — ред.). Тому що основними словами в тому законі є слова “заборона”, “припинення”, “дослідження”», — розповідає докторка філософських наук.
Филипович додає, що закон не є волюнтаристським. Він посилається на міжнародні законодавчі акти, конституцію України, закон «Про свободу совісті та релігійні організації».
Читайте також: Є всі шанси ухвалити законопроєкт про заборону УПЦ МП на найближчому засіданні — Юрчишин
За словами Людмили Филипович, в тексті закону немає жодної згадки про Українську православну церкву Московського патріархату. У ньому йдеться про заборону Російської православної церкви як іноземної релігійної організації на території України.
Як каже релігієзнавиця, це створює певне непорозуміння. Адже УПЦ 27 травня 2022 року у новому статуті проголосила свою незалежність і нібито відреклася від Московського патріархату. При цьому згодом релігієзнавча експертиза встановила, що УПЦ таки продовжує мати церковно-канонічний зв’язок з РПЦ.
Тобто державі ще доведеться через суд встановлювати зв’язок Української православної церкви з Московським патріархатом та припиняти її діяльність.
«Головне, що робить цей закон, — однозначно забороняє і припиняє. Але тільки в судовому порядку. Тобто ніяких “трійок” там не буде створено. Одноосібного рішення щодо припинення діяльності (УПЦ — ред.) — не буде. Чітко розроблено процедури припинення й заборони. Це прописано, в основному, в другій частині закону як прикінцеві положення, які займають переважну частину тексту цього документа. Закон важкий. Для того, щоб зрозуміти, як він буде використовуватися, треба хорошого юриста, який розбереться у всіх пропозиціях, які там на сьогодні прописані», — каже Филипович.
Людмила Филипович каже, що закон і держава дає можливість УПЦ (МП) переосмислити свій статус та відмовитися від зв’язку з Москвою. До прикладу, нещодавно настоятель Православної церкви України (ПЦУ) звернувся до представників УПЦ із закликом єднання церков.
«ПЦУ відкрита до того, щоб люди передумали, переусвідомили, щоб вони все-таки пристали на вже чинну канонічну церкву, яка має томос від Вселенського патріарха. А як ні, то будуть використовувати ті санкції й обмеження, які ховаються за словами “припинити” і “заборонити”. Вони в цьому законі прописані дуже послідовно, покроково. Хто за себе не відповідає, то читайте уважно закони, і ви побачите, що вас очікує в разі, якщо ви не передумаєте відмовитися від страшної любові до Москви й РФ», — підкреслює релігієзнавиця.
Як повідомила заступниця голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, Верховна Рада розгляне законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних з РФ, уже наступного тижня, першим питання порядку денного.
17 серпня Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій повідомила, що підтримує заборону діяльності повʼязаних з Росією релігійних організацій. За результатами зустрічі з президентом Зеленським, Рада церков наголосила, що категорично засуджує діяльність Російської православної церкви.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі