Підписання Томоса для України. Фото з відкритих джерел
Православну церкву України було створено на об’єднавчому соборі 15 грудня 2018 року, у якому взяли участь усі архієреї Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також два архієреї Української православної церкви Московського патріархату.
5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію ПЦУ, а 6 січня вручив настоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію у Стамбулі. Томос підтверджує право певної православної церкви мати повну автокефалію.
Це була історична подія, бо Україна чекала на отримання документа про народження нової церкви України дуже давно. Отримати автокефалію намагались українці ще з 1917 року, розповідає релігієзнавиця Людмила Филипович. Не треба думати, що це є політичним проєктом Порошенка, зауважує вона. Тепер серед 15 автокефальних церков, які зазначені в спеціальному переліку, який називається диптихом, є ще й українська церква.
«Це абсолютно закономірний процес самоусвідомлення православних України, які мріяли про цей статус. Вони хотіли вийти із такої собі сірої зони, де їх ніхто не визнавав, з ними не спілкувались, вони не знаходились в євхаристійному причасті з іншими церквами. Зараз ми бачимо, що церква дуже активно почала рух свій у вселенському православ’ї», — каже докторка філософських наук.
Читайте також: Фейки про Томос та автокефалію ПЦУ
За її словами, нещодавній візит митрополита Епіфанія до Папи Римського ще раз засвідчив, що церква визнається офіційно на найвищих релігійних рівнях. Українці ще довго будуть усвідомлювати, що сталося у 2019 році, але це не просто подарунок, який впав з неба. Дуже багато людей працювало над цим, прагнули Томоса. До цього доклали зусиль державний сектор та влада. Будь-яка православна автокефалія не мислима поза підтримкою світської влади. Вселенська патріархія навряд чи існувала б без імператора Костянтина Великого.
Зараз постає питання не просто насолоджуватися Томосом, а все-таки нести відповідальність, вважає експертка. Це своєрідний бонус, грамота на майбутнє. Треба бути активно присутніми в Вселенському православ’ї. Треба заявляти, що Україна має багато релігійних людей, а 50% з них — православні. Україні варто рухатись в бік отримання патріархального статусу.
Томос і досі муляє око тим, хто точно не хотів, щоб такий документ з’явився, щоб ми отримали право бути присутніми як самостійна одиниця серед інших православних церков, говорить Людмила Филипович. Перш за все йдеться про Російську православну церкву, яка сама не має такого документа. У свій час вони самопроголосили патріархат, а потім просто вилудили Константинопольського патріарха визнати цю самопроголошену патріархію.
«Росіяни заздрять, що Україна пішла канонічним шляхом. Бо ми ж не засадили патріарха в в’язницю, не купили його благословенність соболями й золотом. Це прагнення до автокефалії українці вистраждали», — зауважує докторка філософських наук.
Читайте також: Церква відкрита до потреб сучасних вірян — речник Київської митрополії ПЦУ про річницю отримання Томоса
Досі частина православних ясно не висловилася щодо війни, щодо засудження агресії Росії проти України. Досі йдуть якісь коливання: чи пристати, чи не пристати на самостійницьку позицію, яку зайняла Православна Церква України. УПЦ МП пробує довести, що вони поза «цією політикою», розповідає релігієзнавиця. Верхівка цієї церкви не дуже послідовна.
Водночас самі священники зверталися до свого керівництва і просили роз’яснити позицію керівництва Української Православної Церкви. Вони не згадують Томос, але на думку Людмили Филипович, у глибині душі вони хотіли б теж отримати отаку грамоту, яка дозволяла б почувати себе впевнено в релігійному, у православному світі.
«Сталось таке, що раніше церква, що не була визнана, стала тепер вже визнаною церквою. А та церква, яка була всім, і була прийнята на високих рівнях, сьогодні стала фактично ніким. Раніше українські державні очільники на Різдво та Великдень їздили саме до УПЦ МП. Хоча її статус не визначений, він не прописаний, немає такого документа. Вони посилаються на грамоту патріарха РПЦ Алексія II про самостійність Української православної церкви, але це ж не їм видали грамоту. ЇЇ персонально отримав митрополит Філарет», — зазначає експертка.
Вона додає, що Томос став для УПЦ МП тим тригером, який не дає їм спокійно спати.
Читайте також: У Раді аплодували, коли ухвалили законопроєкт про заборону РПЦ — журналіст Громадського радіо
Нагадаємо, 24 серпня Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із Росією.
Зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони України прийняли з метою забезпечення духовної незалежності. А також, недопущення розколу в суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів.
Закон направили на підпис президентові 23 серпня, а вже на День Незалежності — Зеленський його підписав.
Раніше, 20 серпня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про заборону в Україні релігійних організацій, відомий у народі як «закон про заборону УПЦ МП». У документі не йшлося безпосередньо про УПЦ МП. Він стосується всіх релігійних організацій, афілійованих із країною-агресоркою.
Для того, щоб довести, що УПЦ МП справді пов’язана з РПЦ, має відбутися дев’ятимісячний процес, протягом якого потрібно довести цю приналежність. Після цього, якщо УПЦ МП добровільно не відречеться від Російської православної церкви, справа піде до суду.
Про те, як працюватиме закон про заборону російської церкви в Україні — читайте на Громадському радіо.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі