Фото: Армія inform
Гостя — Ольга Хоменко докторка філософії, кандидатка історичних наук.
Андрій Куликов: Чому вирішили написати цю книжку?
Ольга Хоменко: Коли почалася війна, я спостерігала за тим, як японські медіа пишуть про Україну. До мене часто зверталися із запитом щодо інтерв’ю. З часом я зрозуміла, що японці взагалі не розуміють, що відбувається в Україні.
«Українського голосу» в Японії недостатньо. Тому я подумала, що моєю місією має стати передача нашого голосу. Моя книжка — це спроба перейти мою особисту травму. Для нас усіх ця війна є величезною травмою.
Зі складного у написанні цієї книжки було те, як не впасти у занадто емоційний виклад. Розказати, що ми відчуваємо, пояснити чому так сталося, розповісти про те, яка ситуація цьому передує історично.
Я — українка, яка володіє японською мовою. Я маю український світогляд. У цій книжці я апелювала до культурного коду, який притаманний Японії. Почала я з епіграфа — вірша дуже відомого японського поета XX століття. Вірш починається словами про те, що плакати, сміятися, злитися — це все значить бути вільним. Свобода має величезне значення для українців.
Оскільки я історик, я апелювала до багатьох історичних подій в японській історії й українській. Також я використовувала те, як японці ставляться до власного дому, наскільки вони цінують своїх богів. Намагалася через цю призму показати те, що відчуваємо ми зараз.
Головна мета книжки — показати, що ми як люди відчуваємо з початком повномасштабного вторгнення. Що це значить для наших родин, сімей, родів, історії.
Читайте також: З’явилася мапа просторів із українськими книжками за кордоном
Андрій Куликов: Розкажіть про що ваша книга. Які матеріали використовували, чим надихалися?
Ольга Хоменко: Книжка розділена на 4 великі частини. Перша розповідає про той день, коли почалася війна і що їй передувало. Про те, що для українців цей день і що вони відчували, лишивши свої домівки та поїхавши закордон.
Є розділ — розмови з Богом. У ньому я намагаюся розказати, що для нас означає релігія, спираючись на історію 70 років радянської влади та репресій.
Є великий розділ про старших людей і дітей. Як вони сприймають цю війну. Я збирала історії. Говорила зі своїми колишніми студентами. Мені розповідали про окупацію, як виходили пішки з Бердянська, як намагалися виїхати з Києва і попали під атаку росіяни, як діти, сидячи в підвалі, питали «чому нас ненавидять ці люди». Старші люди, яким вже доводилося переживати війну, згадували, як у дитинстві вони ховалися у траншеї, яку викопала їхня бабуся. Вони сиділи там, коли були нальоти. Згадали про це виключно через звук, який почули знову у 2022 році. Усе це чіпляє.
Сама назва книжки «Далеке небо Києва. Українці у війні» відкриває вікно уяви для японського читача. Хотілося б, щоб люди зазирнули у неспокійне небо, під яким зараз живуть українці.
Читайте також: Українці Далекого Сходу і Маньчжурії в книзі Ольги Хоменко
Нагадаємо, у 2021 році у Києві вийшла книжка Ольги Хоменко «Далекосхідна одіссея Івана Світа», в якій авторка досліджує українську діаспору в Азії через публікації та особисту біографію журналіста та історика Івана Світланова (Світа) (1897-1989).
Серед інших книжок Ольги Хоменко: «KTLS (Kyiv-Tokyo-Love-Story) Японська історія», «Пригоди малої Соні».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі