Ілюстративне фото: Настя Горпінченко
Олександра Ляшенко пояснює, що ті, хто подає певну інформацію, до прикладу, суб’єкти влади, люди з «високих кабінетів», завжди знають чогось більше, вони глибше володіють цією інформацією. Тобто інформаційна перевага на боці тих, хто поширює наративи.
Але навіть нібито позитивна інформація може бути небезпечною — коли вона нещира, нечесна, маніпулятивна. Наприклад, якась інформація, що створює ілюзорну безпеку у найближчому майбутньому.
Як приклад, Ляшенко наводить нещодавні інсайти західних видань про те, що в новообраного президента США Дональда Трампа нібито є план замороження війни Росії проти України.
«Я б це назвала інформаційним ренесансом повномасштабного вторгнення. Тому що це дуже схоже на те, що ми переживали у перші тижні війни. Зараз це ніби заявка на те, що нібито все дуже скоро закінчиться, давайте на це чекати», — каже фахівчиня з питань безпеки.
Інший приклад — інформація про можливість відновлення цивільних авіаперельотів в Україні з січня 2025 року. Ця інформація, каже Ляшенко, може бути для того, щоб зняти градус напруги й так званої втоми від війни. До слова, втома від війни — це маніпулятивний сюжет, наратив, який йде в Україну з Росії.
«Справжня мета (інформації про відновлення польотів — ред.), як завжди, відома тільки тим, хто про це говорить. Але небезпека полягає у тому, що це вводить в оману й ілюзію, і направду не створює справжнього безпечного інформаційного середовища», — розповідає Ляшенко.
Читайте також: Ексзаступник міністра назвав основні проблеми для відновлення авіасполучення в Україні
За словами Олександри Ляшенко, нещира й маніпулятивна інформація може йти як зі сторони ворога, так і зароджуватися в українському суспільстві.
Якщо йдеться про ті наративи, які не пов’язують з «високими кабінетами», то вони можуть йти зсередини суспільства. Суб’єкти їхнього поширення — зокрема інфлюенсери, лідери думок з великою аудиторією. Така інформація досить швидко шириться соціальними мережами.
Але якщо інформація нещира, маніпулятивна, то за її поширенням, як каже Ляшенко, можуть стояти великі гроші або впливові сили.
«Коли йдеться, наприклад, про втому від війни, то це точно наратив, який навіюваний з північного кордону. Коли йдеться про аеропорти, то, звісно, це наше внутрішнє середовище», — каже докторка наук.
Також Ляшенко згадує, що на початку повномасштабного вторгнення українці жили в ілюзії закінчення війни протягом двох-трьох тижнів. І цей наратив, до прикладу, підтримувала влада. Поширювали цей наратив, за її словами професійно, але зі знаком мінус. Тому фахівчині доводилося пояснювати різним групам людей, чому така комунікація є абсолютно небезпечною і чому не варто слідкувати за ресурсами, які таку інформацію поширюють.
Нагадаємо, 7 листопада видання The Telegraph з посиланням на оточення Трампа повідомило, що новообраний президент США може закликати європейські та британські війська забезпечити 800-мильну (понад 1200 км) буферну зону між російською та українською арміями в рамках плану заморожування війни між двома країнами.
Видання каже, що цей план є одним із декількох, які розглядає Трамп. Він передбачає, що нинішня лінія фронту заморозять, а Україна відкладе свої амбіції щодо вступу до НАТО на 20 років. В обмін на це США нададуть Україні велику кількість зброї, щоб стримати Росію від відновлення війни.
Як пише «Польське радіо», прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск каже, що частково оприлюднений план Трампа може бути на стадії розробки. Також на думку Туска, від Трампа найближчим часом можна очікувати на декларації, зокрема щодо дати припинення вогню, та гарантії безпеки для України. При цьому польський прем’єр наголосив, що рішення про Україну не можуть ухвалювати «через голови» українців.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі