Які шанси, що Конгрес США проголосує за допомогу Україні в суботу?

У Конгресі США голосуватимуть за законопроєкти щодо допомоги Україні 20 квітня.

Гостя — програмна директорка з безпекових студій Центру оборонних стратегій Вікторія Вдовиченко.

Про що має бути безпекова угода в США

Вікторія Вдовиченко: Спікер Палати представників США Майкл Джонсон оголосив про те, що він хоче винести план на голосування низки законопроєктів про іноземну допомогу. За Києвом увечері, у суботу, 20 квітня. Туди буде відноситись і законопроєкт, який стосується фінансування для України. Звісно, що ми не знаємо, чи це достеменно відбудеться, але такі шанси набагато вищі, ніж це було раніше.

Цитую заяву самого Майка Джонсона про те, що це має бути остаточною чи фінальною точкою у тому, щоби нарешті ці законопроєкти не просто були поставлені на голосування, а ще й підтримані. Чи це є достатня допомога, чи ні — це дуже, знаєте, суб’єктивне питання. З українського погляду, воно не є достатнім, тому що угода передбачає певний політичний вимір.

Європейські союзники навіть дивляться на те, що будуть робити й насамперед, яким чином думати про Україну. І ця угода навіть саме в політичному вимірі має набагато більше значення, ніж економічна або фінансова допомога, яка передбачається цим законопроєктом.

Має бути близько 30 угод

Чому це важливо? Тому що зараз Україна не тільки зі Сполученими Штатами готує одну з найбільших безпекових угод, але ще й з іншими країнами. За заявами президента Зеленського і Офісу Президента, це має бути близько 30 таких або подібних угод.

Як ви знаєте, кожна із них певним чином відрізняється. Одна з найсильніших — це з Великою Британією, яка була підписана в січні. Не настільки сильною є угода з  Німеччиною. І саме тому достеменно поки що невідомо, які пункти положення будуть входити саме у підготовчий процес цих двох раундів перемовин, про які анонсував Андрій Єрмак.

Звісно, що сім чи вісім елементів, які орієнтовно завжди стояли з іншими угодами — це про військову допомогу, підтримку, розбудову Збройних Сил. Але в першу чергу це засудження російської агресії, визнання територіальної цілісності, неподільності та непорушності українських кордонів — було б добре, щоб гарантувалося ось цією безпековою угодою зі Сполученими Штатами.

І створення таким чином цією угодою рамки довгострокових гарантій для України.  Так само як і звільнення усіх територій. І один із найчутливіших, але дуже важливих пунктів — це так зване міжнародне правосуддя. Три з половиною ключових компоненти, які ми, як експерти, вважаємо, мали б бути присутніми там.

Слухайте також: Чи стане Україна наріжним каменем під час виборів у США: пояснює політолог

Про зобов’язання Президента США у законопроєкті в короткий термін надати зброю великої дальності

Вікторія Вдовиченко: З одного боку, Україна робить такий когнітивний тиск і рушення застарілих меж розуміння того, яким чином має проводити свій контрнаступ. Це не тільки закриття неба. Ще й ракети точної ураженості, і дальності застосування, які можуть цілеспрямовано знищувати точки чи сукупності елементі у РФ. Тих, які допомагають їй атакувати цивільну інфраструктуру і населення України.

Згадайте 2022-23 рік, той самий формат Рамштайн, коли говорили, що ні, ракети такої дальності ніколи не будуть надаватись Україні. І поступово, когнітивно Україна доводила, і завдяки нашим прекрасним захисницям і захисникам, ми показували, що, напевно, що ось ця концепція стримування Росії, не поцілення по ній лімітує наш контрнаступ.

У 2023-му році багато і політичних сил і медіа роз’яснили, що [через це] контрнаступ не був успішним.

І ось цей вимір, когнітивне зрушення, — він неймовірно чутливий, з одного боку. А з іншого, ми якраз намагаємося його посунути, щоб дійсно такого калібру ракети були надані. І не було обмеження щодо застосування українськими збройними силами. Щоб потім знову, коли Україна ще раз буде готуватися до цілеспрямованих контрактивних дій, вони не були оцінені партнерами, як неуспішні або не такі, які вони там собі планували.

Про допомогу в позику

Вікторія Єрмолаєва: Пані Вікторіє, ще хочемо ставити питання щодо оприлюдненого тексту нового законопроєкту про підтримку України, який анонсований Майком Джонсоном. От там ще є така відмінність від сенатської версії. Економічну допомогу пропонують надавати саме в борг. І, втім, у президента будуть повноваження цей борг «пробачити», але перші 50% можна буде списати після виборів у листопаді, інші 50% не раніше 2026 року. І тут треба очікувати на вибори, звісно. І як нам оцінювати саме це положення?

Вікторія Вдовиченко: Ми його називаємо політично компромісним, тому що воно якраз відповідає на певні чутливі моменти конгресменів із Республіканської партії.

Коли вони можуть певним чином або пригальмувати, або навпаки шляхом переговорів допомогти в Україні це зробити не як позику, а як саме грантову допомогу — це те, що в принципі буде дійсно у важелях і законодавчої гілки влади, і президента. Це було створено виключно як політичний чинник, щоб конгресмени з Республіканської партії змогли проголосувати за ось цей законопроєкт. Він чутливий, однозначно не має тих «ідеальних» елементів. Тому що в будь-якій угоді є те, що обговорюється шляхом довгих перемовин. Тут саме компромісна політична частина — для того, щоб не тільки представники Демократичної партії, але ще й Республіканської партії проголосували. Сподіваємося, у суботу без змін цей законопроєкт буде представлений на голосування.

Читайте також: «Домінувати на ринках третіх країн»: Сергій Висоцький оцінив співпрацю України та США в «оборонці»

Чи зможе ця безпекова угода між Україною і США включати зобов’язання відбивати російські атаки, як у випадку з Ізраїлем?

Вікторія Вдовиченко: Представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі говорив про те, що США не будуть допомагати Україні поки що збивати безпілотники, як це робили із союзниками під час атаки Ірану на Ізраїль.

Історична угода США з Ізраїлем підписана у 1952 році, і вона поновлювалася кожних 5 або 10 років. І якраз згідно з нею, Сполучені Штати й надавали військово-технічну допомогу. І йшлося там про доступ до технологій і спільних виробництв. Якраз у цих двох пунктах — це те, що Україна може давати, що називається lessons learned. Тобто ми будемо ділитися  досвідом і обміном технологій.

І якраз ось це є ключова різниця у розумінні, українцям важко це сприйняти. Але інвестиції Ізраїля у Сполучені Штати, зокрема, створення і спільних виробництв, підприємств, досвід зі спільних технологій, посприяли тому, що союзники разом зі Сполученими Штатами підтримали Ізраїль у нещодавній атаці.

Чи це буде той самий принцип? Будемо сподіватися, що так. Тому що ось ця безпекова угода, політична рамка, яка буде вироблятися перетвориться у план дій. Як і з іншими країнами. Ми підписали 9 угод, починаючи з Великої Британії.

Якщо вона буде діяти за тим самим принципом: інвестиції наші спільні, доступ до військово-технічної підтримки, до спільних виробництв. Якщо американці дійсно зможуть розташовуватися на нашій території, мати склади, велику кількість боєприпасів, які можна буде використовувати в разі необхідності. Якщо інвестиції, отримані на кшталт Ізраїлю, в оборонний бюджет цієї країни, 3,8 мільярда на рік, і це буде поновлюватися кожних 5-10 років… Якщо за таким принципом як угоди  між США та Ізраїлем, вони будуть діяти для України, то тоді ми можемо говорити, що це буде наближено схоже на ту рамку, яка була підписана в 1952 році. І імплементується, поновлюється кожних 10 років.

Читайте також: Чому США готові захищати Ізраїль, але не Україну?

Шанси законопроєкту в Конгресі США

Вікторія Єрмолаєва: Пані Вікторіє, як Ви вважаєте, наскільки у нас великі шанси, що ввечері в суботу, коли буде розглянуто новий законопроєкт про підтримку України, анонсований і оприлюднений, він дійсно буде  без змін, і буде прийнятий, і Україна зможе отримати цю допомогу?

Вікторія Вдовиченко: Ми про це дізнаємося, сьогодні-завтра, але на відміну від інших попередніх раундів чи анонсів, цей має, за моїм попереднім передбаченням, 70%, до 80% — на те, що він справдиться. Він має високі шанси на те, щоби бути проголосованим.

Що передувало: 

У понеділок, 15 квітня, спікер Палати представників США Майк Джонсон представив окремі плани допомоги США для України, Ізраїлю й Тайваню. За його словами, ця ініціатива має за основу законопроєкт із зовнішнім фінансуванням, ухвалений у лютому Сенатом США, однак розділяє його на чотири окремих документи.

У вівторок, 16 квітня, республіканець Томас Массі, гострий критик подальшої допомоги Україні, заявив, що він приєднається до конгресменки-республіканки Марджорі Тейлор Грін у її клопотанні про відставку спікера Палати представників Майка Джонсона з посади. За його словами, Джонсон повинен дозволити Республіканській партії обрати нового лідера, а потім піти у відставку.

У середу, 17 квітня, Комітет розвідки Палати представників США після секретного брифінгу розвідувальної спільноти та високопосадовців Держдепу та Пентагону щодо поточної ситуації в Україні закликав Конгрес терміново ухвалити допомогу Києву.

Також відомо, що палата представників США 17 квітня оприлюднила текст законопроєкту про допомогу України на майже $61 мільярд.

У документі, зокрема, йдеться, що в найкоротший термін після набуття законом чинності президент США має надати Україні ракети ATACMS.

Президент США Джо Байден закликав законодавців обох партій якнайшвидше схвалити додаткову військову допомогу для України та Ізраїлю.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі