«Збільшення податків не допоможе у війні — потрібно зменшувати витрати» — Устенко

Гість — економіст, кандидат економічних наук, ексрадник президента України з економічних питань Олег Устенко.

Як зменшити дефіцит державного бюджету

Олег Устенко: Нині дефіцит державного бюджету країни продовжує залишатися достатньо високим і зараз складає приблизно 40 мільярдів доларів.

Чи можна підняти податки, щоб зменшити дефіцит? Можна збільшити лише прямі податки, з яких гарантовано зростуть надходження до державного бюджету, моментально і відразу. Але треба розуміти, що там не буде великих цифр.

Якщо ми думаємо про акциз, то з нього може бути додаткове надходження. Решта — ФОПи, податок на прибуток тощо — це просто економічні фантазії.

Якщо виникає дефіцит державного бюджету, який країна не здатна фінансувати повністю, то єдине, що працює в державних фінансах в короткотерміновій перспективі — це зменшення витрат. У перспективі більшій, ніж один рік, є й інші варіанти, але в короткотерміновій ніяких інших варіантів не буде.

У нас є дві групи видатків: 40 мільярдів доларів на оборону та безпеку й ще приблизно 40 мільярдів доларів на не безпекові програми (у річному виразі й там, і там). 

Витрати на безпеку й оборону не можна зменшити, це константа. Залишається друга частина, яка не належить до безпекових програм. План Б має включати потенційне зменшення витрат на всі не безпекові програми.

Також може бути додатковий пошук надходжень коштів з інших джерел, і уряд шукає ці кошти. Скажімо, були надходження від Японії, Великої Британії через Світовий банк. Там були домовленості, їх підтвердили й перенесли можливість отримання цих коштів на зараз. Треба створити люфт для маневру.

До того ж усі знаходяться в логіці того, що США дадуть кошти, 60 мільярдів доларів, Україні. Ці гроші розподілять таким чином, що їх частина піде на покриття дефіциту державного бюджету. Це називається ще прямою макрофінансовою підтримкою країни. Тобто вони будуть заходити й перекривати наш дефіцит. Тут мова йде приблизно про 8-9 мільярдів доларів. 

Решта із 60 мільярдів доларів — це оборонні безпекові витрати. І ці кошти залишаються в США. Бо коли ти купуєш військове обладнання, амуніцію, то ці кошти залишаються саме в тій країні, яка дає ці кошти, у країні-виробнику. У нашому випадку це Сполучені Штати Америки.

Якщо ж США не виділять ці кошти, то Україна погодиться на кредит, про що казав президент Зеленський.

Читайте також: Байден міг би надати військову допомогу без рішення Конгресу, але чогось цього не робить — Постоловський

Про соціальні видатки та гральний бізнес

Андрій Куликов: Щодо зменшення витрат, у тому числі на соціальні програми, ви маєте на увазі пенсії, допомогу?

Олег Устенко: Я маю на увазі всі програми, які не стосуються безпеки й оборони.

Спочатку треба буде скорочувати все те, що не належить до соціальних програм. Те, що соціально захищене, на першому етапі треба залишати, а решта має піти під ніж. Додаткове будівництво, додаткові технічні інвестиційні тематики — під ніж. 

Якщо немає коштів, то чи можна збільшити податки? Якщо збільшувати податки, то треба пам’ятати, що тягне паралельний ефект — збільшення тіньового сектору. Зростатиме «тінь». 

Подивіться, на скільки відбувається збільшення «тіні» в секторі грального бізнесу, цигарок.

Андрій Куликов: Якщо гральний бізнес, окремо онлайн-казино, набрали такого розмаху, що президент на Ставці має це обговорювати, то, може там або взагалі заарештувати фінанси, або підняти податок до неймовірних висот?

Олег Устенко: Там податок, як я розумію, достатньо високий. Але я зовсім не проти, щоб його ще підняти, наскільки можна, до максимуму, залишивши 1-2% власникам цього бізнесу. 

Там проблема полягає ще в тому, що частина з цих компаній знаходиться «в тіні». Хоч у 20 разів підійми податок, але якщо якісь компанії з грального бізнесу його не сплачують, то вони й не робитимуть цього. У такому випадку потрібні заходи, які витягнуть ці компанії за волосся й вуха на світ, щоб усі бачили, що вони існують і мають сплачувати податки. 

Якщо компанії з тіньового сектору не платили податки раніше, то перед тим, як їх закрити, треба зробити все можливе, щоб вони сплатили те, що заробили в попередній період часу. Я вважаю, що це потрібно зробити, але не впевнений, що це спрацює в короткотерміновій перспективі.

Андрій Куликов: То чи очікувати замороження пенсій?

Олег Устенко: Якщо Сполучені Штати не дадуть кошти, то я б очікував на те, що не буде додаткових зростань. У такому випадку треба поставити на паузу всі ті програми, які стосуються збільшення соціальних витрат.

Читайте також: У чому небезпека онлайн-казино під час війни

Нагадаємо, 16 лютого Палата представників США не розглянула законопроєкт щодо допомоги Україні та пішла на канікули. При цьому спікер Джонсон пообіцяв не зволікати з розглядом допомоги Україні. 28 березня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Джонсоном.

Як повідомляє Bloomberg, голосування у Палаті представників США за військову допомогу Україні може відбутися щонайменше в середині квітня, бо спікер Палати Майк Джонсон шукає шляхи пом’якшення позиції республіканців, які дотримуються жорсткої лінії.

Нещодавнє інтерв’ю з Куртом Волкером для програми «Ukraine Calling» на Громадському радіо проливає світло на прогрес і виклики щодо довгоочікуваного пакета допомоги Україні в розмірі 60 мільярдів доларів. Колишній спецпредставник США з питань України висловив упевненість в остаточному схваленні пакета, попри затримки.

Представник Демократичної партії Джим Макговерн 12 березня подав «петицію про звільнення» і розпочав збір підписів. До нього долучилися інші конгресмени. Ця процедура є єдиною процедурою, за допомогою якої члени Палати представників можуть домогтися розгляду законопроєкту без співпраці з главою більшості. Такий крок вимагає щонайменше 218 підписів, тобто більшості членів Палати представників.

Якщо петиція набирає цю кількість, Палата має проголосувати за «петицію про звільнення» і, як наслідок, підтримує і законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню. Такі процедури мають успішні кейси, але траплялися дуже рідко. Востаннє це було у 2015 році, коли 42 республіканці кинули виклик партійним лідерам і приєдналися до демократів, які виступали за відновлення авторизації закритого на той час Експортно-імпортного банку.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі