Мрідула Гош розповідає, що в Індії є велике проросійське лобі, яке наполегливо працює. Вона вважає, що поїздка Моді до Росії відбулась внаслідок двох основних причин.
«Перша — зближення Китаю та Росії дуже непокоїть Індію, бо вона має прикордонні проблеми з Китаєм. КНР та РФ буде дуже складно подолати, навіть усім країнам Заходу разом з Глобальним півднем. Друга причина — багато людей з Глобального півдня Росія переманює під виглядом гарних умов роботи, громадянства, а потім вони опиняються на війні. Вони помирають. Багато є таких людей, які стали заручниками. Їх тримає Росія, і вони не повертаються. Уже є чотири смерті. У медіа говорять, що вже досягнуто домовленості, але це дуже дивно. Путін спочатку бере людей у заручники, а потім прем’єр-міністр Індії має їхати, щоб вмовляти їх звільнити. Тобто, не йдеться про те, що це обман та торгівля людьми. Як казав також ваш президент Зеленський, індійська діаспора в Україні відчула розчарування. Ми ось такий поворот подій не очікували», — пояснює Мрідула Гош.
Голова правління «Східноєвропейського інституту розвитку» каже, що в Росії живе велика індійська діаспора. Ці люди там дещо ізольовані за два роки війни. Діаспора зустрінеться з Моді, щоб обговорити якісь бізнес-звʼязки. Йдеться не про оборонну галузь. Вони просуватимуть торгівлю, зміцнення рубля та рупія. Водночас самого Моді непокоять стосунки Китаю та Росії.
«Я гадаю, що Моді не захоче повністю нехтувати відносинами з Заходом, тому що він дружить із цими країнами. Західні держави також почали налагоджувати співпрацю з Індією на противагу Китаю. Це дуже серйозна геополітична гра. Тиснути кроваву руку військового злочинця — це псувати імідж та забирати надію у багатьох людей в Індії. Не тільки в індійської діаспори, а й у самій Індії. Дуже багато медіа написали про обурення президента Зеленського та негативні речі щодо цього візиту», — зауважує Гош.
Читайте також:Індія призупинила закупівлі російської зброї через побоювання санкцій від США — Bloomberg
Мрідула Гош каже, що була координація країн G7, які встановили поріг — 60 доларів за барель нафти. Індія купувала значно нижче цієї ціни. Це була певна координація, бо Індія купувала сиру нафту, обробляла і потім продавала, навіть до України.
«Треба дуже обережно говорити про те, що Індія купує нафту у РФ. Це так, правда, але Індія не споживає всю нафту. Країна переробляє її та перепродає, тому що є санкції. Компанії не можуть купувати нафту, тому роблять це через Індію. Залежність від російської нафти не є такою сильною, тому що її велику частку продають. Індія заробляє на цьому. За нафту платять рупіями, країна не погодилася платити доларами. Це теж обмежувало Росію. В індійських банках накопичилися мільярди доларів. Їм не вдалось домовитись щодо того, як використовувати ці рупії. Тому Путін хотів би обговорити цю тему з Моді. Вони хотіли товари отримувати подвійного призначення чи зброю, але наш уряд не погодився, бо ми не продаємо зброю в країни, що воюють. Принаймні цього раніше не відбувалось», — розповідає політологиня.
За її словами, у 2009 році залежність індійського оборонного сектору від Росії становила 76%. Водночас у 2019 році ця цифра скоротилась до 36%.
Читайте також: Путін спробує організувати військову провокацію з метою побачити гіпотетичну реакцію від НАТО — політолог
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський прокоментував вчинок прем’єр-міністра Індії Нарендру Моді, який провів зустріч із російським диктатором Путіним у день масованого ракетного обстрілу Росією України.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді приїхав до Росії ввечері 8 липня та оглянув резиденцію Путіна під Москвою напередодні офіційних переговорів у Кремлі, запланованих на 9 липня.
Під час зустрічі Путін обійняв індійського лідера та привітав його як «любого друга», написали кремлівські ЗМІ.
Індійські видання повідомили, що після зустрічі Моді та Путіна, Росія вирішила звільнити всіх індійців, яких окупанти обманом завербували для війни в Україні
Також видання пишуть, що очільник Індії закликав зупинити війну під час неформальної зустрічі з очільником Кремля. Моді сказав, що немає рішення на полі бою.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі