У Верховній Раді пропонують законопроект, за яким позбавлятимуть статусу учасника АТО за пияцтво під час виконання бойового завдання у зоні АТО. Відповідний законопроект зареєстрований у парламенті. Рішення про позбавлення статусу, відповідно з документом, має виносити міжвідомча комісія з розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, проте це рішення може бути оскаржене в суді.
Чи адекватна така міра покарання?
Ситуацію коментував гість студії волонтер Анатолій Іванов.
Євген Павлюковський: Наскільки проблема вживання алкоголю є гострою для бійців українських військових підрозділів?
Анатолій Іванов: Вона є настільки ж гострою, як і в нашому суспільстві. Пияки у війську не з’явилися нізвідки, вони прийшли з цивільного світу. Я вважаю, що алкоголь є абсолютним злом. Алкоголізм – це хвороба. Якщо людина є хворою, то питання до військових комісій, як таку людину могли взяти в лави ЗСУ. Якщо людина не алкоголік, а періодично любить випити, то до такої людини треба застосовувати різні адміністративні методи впливу. Таку людину можна штрафувати, позбавляти надбавок, або можна продовжити арешт до 28 діб. Але позбавляти статусу учасника АТО, якщо людина там була, на мою думку не можна.
Євген Павлюковський: Під санкцію з позбавлення статусу може підпасти і людина, яка безпосередньо ризикувала життям на лінії зіткнення? А яка альтернатива алкоголю існує на передовій, чи працюють там військові психологи?
Анатолій Іванов: Ні на першій лінії, ні на інших психологів я не бачив. Обов’язки психолога покладені на заступника командири по виховній роботі. Але штати ЗСУ недоукомплектовані, заступники командирів несуть службу на рівні з усіма і їм не до психологічної допомоги.
Євгенія Гончарук: Ми маємо розрізняти пияцтво і зняття стресу після бою? Яка альтернатива?
Анатолій Іванов: Так, маємо. Ми для розрядки кожен раз возимо військовим книжки. Крім іншого нещодавно була створена військова служба правопорядку. Але я ніколи не бачив їх на передовій.
Але я хочу наостанок пояснити слухачам, що пияцтво не є поголовним у зоні АТО. Така людина може бути одна на підрозділ. Наші хлопці досить часто з цією проблемою справляються самі.
Євген Павлюковський: Такі випадки, якщо вони не поодинокі, є свідченням недостатньої уваги до психологічного стану бійців?
Анатолій Іванов: Мені не подобаються слова «недостатня увага». Уваги там немає взагалі ніякої. Там є поняття «виконати завдання». А який при цьому психологічний стан бійців – це нікого не цікавить. Про яку психологічну допомогу може йтися, якщо люди там не знають, що в країні відбувалося за останні кілька місяців. Інформація до них просто не доходить.