Громадське радіо
Президент нагадує, що згідно з чинним законодавством кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена статтею 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» Кримінального кодексу.
Адвокат, директор Центру військово-правових досліджень — Олександр Мусієнко, говорить, незважаючи на те, що ми проводимо нові реформи та відкриваємо різні центри по боротьбі з корупцією, в Україні це і досі наболіла тема. Хоча раніше, хабар, це була лише матеріальна вигода, але зараз хабарем вважаються, навіть послуги, які можуть надаватися у невизначений термін. А Кримінальний Кодекс України визначає хабарництво, як родове поняття, яке охоплює три пов’язані між собою склади злочинів: одержання хабаря, давання хабаря та провокація хабаря.
Дмитро Тузов: Ми зараз говоримо про хабарі в промислових масштабах?
Олександр Мусієнко: Варто найперше зазначити, щодо спеціальної конфіскації взагалі, щодо правового режиму, який є в Україні. Україна приєдналася до конвенції, щодо протидії легалізації коштів здобутих незаконним шляхом, так зване відмивання коштів. А також ратифікувала Європейську кримінальну конвенцію по боротьбі з корупцією. На виконанні цієї конвенції були ухвалені ряд законів, що стосується боротьби з корупцією, зокрема були внесені зміни в Кримінальний Кодекс, було замінене поняття «хабар» на поняття «неправомірна вигода». Тобто, воно розширено. Раніше у нас хабар був тільки матеріальна винагорода, грошові кошти і так далі, а тепер це і не матеріальна вигода. Послуги, які може отримати особа. Також розширене і коло осіб, які несуть відповідальність — це і державні підприємства, установи, організації і так далі.
Що стосується питання спеціальної конфіскації, то в Україні на сьогоднішній день — наболіле, тому що вирішується питання повернення активів, вивезених Януковичем і його оточенням, по яким є кримінальні провадження. Інше питання, як вони повертаються. Ми бачимо, що ця робота, або ведеться не на достатньому рівні, або є труднощі.
Дмитро Тузов: А давайте це проілюструємо цифрами — 7,5 тисяч гривень корупційних коштів повернуто за останні 9 місяців у державний бюджет України. А в Румунії за цей же період 500 мільйонів євро.
Олександр Мусієнко: В Румунії взагалі є чому повчитися, бо я б взяв цей досвід, як працює їхнє антикорупційне бюро. Там відкриваються справи проти оточення колишнього президента Басеску і так далі.
Тетяна Кононенко: А українцям мабуть було б добре жити в Японії, бо наскільки мені відомо, там неможна відмовлятися від подарунків, оскільки це принижує того, хто дарує.
Олександр Мусієнко: Тут потрібно розділяти. Якщо ми говоримо про відповідальність, яка настає за Кримінальним Кодексом, то це 1 і 5 неоподатковуваних мінімумів, з розрахунку соціальної пільги — це трошки більше 900 гривень. Все, що до 900, за це кримінальної відповідальності не настає, там буде адміністративна відповідальність.
Тетяна Кононенко: А яке мінімальне покарання?
Олександр Мусієнко: Там не великий штраф, але якщо штраф розраховується спів мірно від того, що ви взяли, яку суму. Якщо йде мова про адміністративне правопорушення, то складається протокол ро корупційне правопорушення, особа сплачує штраф, далі може бути відкрите дисциплінарне провадження і далі вирішується питання про перебування цієї особи на посаді.
Дмитро Тузов: Країну розкрадають, але це дуже важко довести.
Олександр Мусієнко: Ми це бачимо у кримінальному плані довести це важко, особливо з Генеральною прокуратурою.
Хотів би ще зазначити, щодо органів, які борються, як з корупцією, так і з неправомірною вигодою, взагалі з економічними злочинами. У нас на сьогоднішній день вистачає органів і вистачає можливостей. Було б бажання, була б воля. Навіщо ми створюємо нове антикорупційне бюро, яке ще досі не запрацювало. Якщо ми, щоб побороти щось, маємо створити нове, а реально процес не йде, то може проблема як раз не в створені нових органів, а в тому, що є брак волі для того, щоб з цими явищами боротися. На найвищому рівні корупція залишається, тому треба було починати з найвищих щаблів і поступово боротися.