Чи будуть голосувати на місцевих виборах переселенці зі Сходу?

Внаслідок цього вони втратили не лише житло і роботу, але і забезпечене Конституцією право голосувати. А це 3% від загальної кількості виборців. Нині громадськість вимагає у Голови ВР і лідерів фракцій невідкладно врегулювати виборчі права внутрішньо переміщених осіб, і ухвалити розроблений спільно експертами і парламентарями законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб».

Про це у програмі «На свіжу голову» говорила Тетяна Дурнєва — експерт Інституту суспільно-економічних досліджень, яка і сама є переселенкою. Вона вважає, що законопроект2501а-1 – єдиний серед інших, який оптимально враховує необхідність забезпечення конституційних прав внутрішньо переміщених осіб та специфіку місцевих виборів. Він убезпечує виборчий процес від можливих маніпуляцій та гарантовано дає право переміщеним особам можливість обрати представницькі органи на новому місці проживання.

Наталя Соколенко: Пані Тетяна, скажіть будь ласка, в який спосіб зможуть голосувати переселенці на місцевих виборах?

Тетяна Дурнєва: Законопроект пропонує зміну виборчої адреси. Будь який виборець, вимушено переміщена особа може звернутись в орган ведення реєстру виборців, написати заяву про зміну виборчої адреси. На підставі довідки внутрішньо переміщеної особи змінити виборчу адресу.

Такий механізм забезпечує голосування цього виборця на цій адресі. Також це унеможливлення по маніпуляції і полегшення на подальші вибори. Не треба буде приходити перед кожними виборами і писати заяву про зміну місця голосування, як це було на парламентських виборах.  

Наталя Соколенко: Ви вчора були під парламентом, що вам відомо про реакцію депутатів на цю акцію і законопроект?

Тетяна Дурнєва: На жаль ми зараз не бачимо одностайної підтримки, тому що досі є страхи у деяких політичних сил про те що внутрішньо переміщеним особам не потрібно надавати право голосу на місцевих виборах. У нас один з плакатів був «Переступіть через свої страхи, а не через конституційні права громадян». Ми продовжуємо активно адвокаційну кампанію з залученням міжнародних партнерів і депутатів з різних фракцій.

Дмитро Іванов: Чи спілкувалися ви з депутатами, з політиками і з тими, хто проти, або має застереження щодо цього закону? Які у них аргументи?

Тетяна Дурнєва: Є декілька причин. Ми спілкувалися і продовжуємо спілкуватись і переконувати, як розвінчувати страхи. Треба розуміти, що в раді зараз є три законопроекти, вони різні, але всі про одне, про надання права голосу внутрішнім переселенцям. Наш законопроект він є альтернативним.

Наталя Соколенко: Я багато спілкуюся з волонтерами, які опікуються переселенцями і вони обурюються тим, що в державі не з’явився орган, який опікується питаннями внутрішньо переміщених осіб. І як кажуть волонтери, що є таке негласне розпорядження не давати вкорінюватися переселенцям в інших містах для того, щоб вони після того, як завершиться війна повернулися в свої рідні міста та села на Донбасі. Чи відома вам така інформація, чи ви поділяєте ці думки і побоювання волонтерів, чому держава не хоче зайнятися питаннями переселенців?

Дмитро Іванов: Невже наша влада знає коли закінчиться війна?

Тетяна Дурнєва: Очевидно знає, і очевидно у нашої влади є якісь плани на півтора мільйони внутрішньо переміщених осіб, або є великі страхи. По інакшому пояснити, чому не надається право голосу, або чому нема комплексної державної підтримки, соціальної інтеграції і адаптації внутрішньо переміщених осіб. Системних змін в державі немає. Це ж відчувають не тільки волонтери, а і внутрішньо переміщені особи. Вони розуміють, що державі вони не потрібні і держава робить всі можливі дії, для того, щоб не інтегрувати людей в суспільство.

Думки про те, що нас хочуть використати в разі мінських угод для голосування на окупованій території, для того, щоб ми туди повертались. Для мене не питання фізичної небезпеки повертатись. Питання моєї ідентифікації, питання того, що я свідомо обираю Україну і жити на території, яка умовно, навіть не знаю, як буде називатись, але в ЛНР, ДНР я точно жити не хочу. І голосувати за депутатів Захарченків і Пушиліних я не буду. У кожної людини має бути право, за кого голосувати і в якій територіальній громаді.

Дмитро Іванов: А чи знаєте ви людей, які були б готові балотуватися, висунути себе на цих виборах з переміщених осіб. Чи є взагалі така можливість у тих людей, які переїхали?

Тетяна Дурнєва: Дивна ситуація, коли в нас немає активного виборчого права, але є пасивне виборче право. Право бути обраним в депутати місцевої влади в мене є, а права, щоб я обирала депутатів у мене немає, згідно нині діючого законодавства. Можливо є внутрішньо переміщена особа, яка буде балотуватися, або претендувати на посаду в органи місцевого самоврядування. Я особисто не знаю, але все можливо.

Яка різниця звідки людина, якщо він активний, чесний і має стратегічне бачення розвитку громади, в якій він проживає, то він має такі самі права, як і інші люди балотуватися.