Кількість активістів, охочих моніторити суди, множиться в геометричній прогресії, — юрист

12 жовтня, в Україні розпочався моніторинг діяльності судів всіх інстанцій в усіх регіонах держави під егідою проекту «Відкритий Суд». До участі запрошуються всі громадяни, незалежно від юридичної освіти. Специфікою проекту є публічний моніторинг судових процесів, який передбачає відеофіксацію судових засідань у цивільних, кримінальних, адміністративних та господарських справах. Відеозаписи судових засідань розміщуються на сайті проекту, на каналі YouTube «Відкритий Суд» та в соціальних мережах.

Чи потрібен відеомоніторниг судових засідань та що змінить таке нововведення, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков.

Ірина Соломко: Чи потрібен моніторинг судового процесу саме у вашому суді?

Михайло Жернаков: Проект «Відкритий Суд» – дійсно безпрецедентний проект. Це вже вкотре речі, які в новій Україні мала б робити влада, роблять громадські організації. «Відкритий Суд» — громадська організація, вони є нашими друзями та партнерами. Реанімаційний пакет реформ змусив владу запровадити норму, яка дозволяє проводити відео зйомку у залі засадіть суду без погодження.  Це дозволило народитися проекту відкритий суд. Але будь яка зміна в законодавчому полі сама по особі не є реформою, поки її не почнуть впроваджувати в життя. Саме таким проектом є «Відкритий Суд».

Ірина Соломко: Отже, покрокова інструкція: як долучитися до цього проекту, на що посилатися і які треба мати документи?

Михайло Жернаков: Можна зайти на сайт проекту «Відкритий Суд» і знайти там покрокову інструкцію, як долучитися до цього масштабного проекту, який вже запустили. По-друге: питання в реалізації цієї норми під час судового засідання. Тут є один нюанс. Не в усіх видах судочинства процесуальним законом продубльовано цю норму. Це норма загального закону про судоустрій і статус суддів. Тому сьогодні є конфлікт між процесуальним законодавством і матеріальним законодавством, яке дозволяє це робити.

Наталя Соколенко: Це якраз за допомогою Реанімаційного пакету реформ можна робити відеозапис без погодження з суддею?

Михайло Жернаков: Так. Це була норма з законопроекту, який не підтримали, але ця норма перекочувала у президентський законопроект, яка дозволяє це робити без дозволу головуючого у суді. Не дивлячись, що не в усіх процесуальних законах це продубльовано, ця норма була прийнята пізніше. За правилами такі конфлікти вирішуються так, що діє норма, яка була прийнята пізніше. Яким чином це робити, мають знати всі громадяни. Кожен може взяти участь у буль-якому судовому засідання, якщо засідання не закрите. Але для цього треба окрема ухвала судді і це дуже обмежена кількість справ.  99 % всіх судових слухань є відкритими.

Наталя Соколенко: Якщо слухається справа якогось корупціонера, мера, начальника жеку, то ці процеси мають бути стовідсотково відкритими?

Михайло Жернаков: Абсолютно. І закритими вони не можуть бути, бо становлять значний суспільний інтерес. Це важливо тому, що всі підкилимні справи можливі тільки там, де немає суспільного інтересу. Якщо кожен витратить трохи свого часу, зайде і поцікавиться, що і до чого, вже буде набагато складніше робити якісь протизаконні речі. Якщо людина приходить з відеокамерою і знімає, то це відкриває всі засідання на загальний доступ. Це тільки верхівка айсбергу. Можна по-одному вести себе в залі засідання, а потім піти в дорадчу кімнату і ухвалити там абсолютно інше рішення. Цю проблему треба окремо вирішувати питаннями судової реформи. Але тим більша різниця між тим, що відбувалося в залі суду і подальшим судовим рішенням.

Ірина Соломко: Вчора проект стартував. Вже було викладено п’ять відеороликів судових засідань.

Михайло Жернаков: Там вже є певна кількість роликів. Але на цих роликах видно, як або суддя себе неадекватно поводить, або інші сторони в процесі. Як працює цей процес? Всім, хто хоче моніторити судові засідання, ми розповідаємо, як вони мають себе поводити і які процесуальні права та обов’язки мають. Вони нам присилають відео. Надіслав десять відео — отримав невеличкий подарунок. Це заохочення теж важливе. Всі розуміють, що це суспільно-корисна діяльність, але заохочувати теж варто. Не за подарунок у вигляді флешки активісти це роблять. Але це цікаво. Люди приходять, знімають і суд стає більш відкритим.

Ірина Соломко: Найбільше сподівань у вас, що це не самі учасники процесу будуть робити, а саме активісти?

Михайло Жернаков: Закон не робить різниці, хто саме це може робити. Знімати може будь-хто, хто присутній у залі засідання. Але не всі сторони захочуть знімати і дратувати суддю. На жаль, наших суддів сьогодні це дратує. Але є і прогресивні судді, які кажуть, щоб приходили і знімали. А активіст приходить, йому байдуже, і тому йому легше це робити.

Ірина Соломко: Скільки підготовлених активістів є у вашому резерві?

Михайло Жернаков: Я не знаю. Але я вчора бачився зі Станіславом Батріним, який є керівником цього проекту. Він мені сказав, що кількість охочих множиться в геометричній прогресії. Все дуже просто: одні активісти навчили ще десяток, а той десяток навчив ще сотню і т. д. Там все досить просто. Вчитися треба 10 хвилин.

Наталя Соколенко: А є якась реакція з боку суддівського корпусу, що говорять ваші колишні колеги?

Михайло Жернаков: Кажуть, що колишніх не буває. Покинув я цю почесну професію буквально недавно. Різне ставлення. Хтось формально підходить, каже, що наш процесуальний закон такого не передбачає і не дозволяє.  Інші кажуть, що можна приходити знімати. Якщо ти нормально поводишся під час судового процесу, нормально його ведеш, яка тобі різниця, що тебе будуть знімати?