На фронті не мир, а перемир`я, хитке і тимчасове, — Тарас Костанчук

Дмитро Тузов: З того часу, як почалися військові дії на Донбасі, наскільки змінилася країна? Я маю на увазі армію, генералітет, Верховного Головнокомандувача, волонтерів? Наскільки ми зараз адекватніше реагуємо, в тому числі і на зовнішні прояви агресії?

 Тарас Костанчук: Не хотілося говорити про сумне, але буду говорити правду: я думаю, що дуже мало ми змінились, а якщо змінились, то не в кращий бік. Бійцям-добровольцям, які самі взяли зброю в руки і пішли захищати Батьківщину, нема куди мінятись. Бійців на фронті, на передовій не влаштовують Мінські угоди. Все інше керівництво, Уряд, генералітет необхідно поміняти — командирів батальйонів зробити керівниками Генштабу і т. д. Поки ми не поміняємо всю систему — нічого не зміниться загалом. Якщо вдаватися в деталі, то можна зазначити, що десь докупили техніки, якої можна було зробити на порядок більше. За цей час можна було все змінити кардинально, і це треба було зробити, бо ми знаходимось в стані війни.

Ярина Скуратівська: Ви знаєте, Тарасе, минулий Новий рік був дуже тривожним і люди хотіли хоча б якогось спокою, миру?

Тарас Костанчук: Я, наприклад, хотів, щоб ніхто не забирав в України частину її території. Я готовий йти аж до Москви, щоб довести, що в України не можна забирати жодного клаптика території. І люди, яких я знаю, готові покласти життя за цілісність нашої держави. Відповідь агресору, який зазіхнув на територіальну цілісність України, повинна бути адекватною і однозначною: ти — ворог, ми з тобою не торгуємо, ми тебе знищимо, або ми загинемо. Тому люди, яких я знаю, не хотіли такого миру за рахунок територій Криму і Донбасу.

Дмитро Тузов: Багато хто сприйняв Мінські угоди, як тактичний маневр, щоб країна встигла перелаштуватися на військовий лад і значно ефективніше розмовляла з агресором.

Тарас Костанчук: Під час Мінську 1 ми втратили Дебальцево. Добре, якщо це тактичний хід і ми отримали якусь передишку, то скільки вона мусить тривати? В Уряді продовжуються корупційні скандали, у Верховній Раді продовжуються бійки. Вони ділять між собою мільярди. А гроші — це кров війни. Ми програємо війну, умовно кажучи, тому, що у нас не вистачає на забезпечення армії. Після Мінськ 1 протягом трьох місяців треба було всіх олігархів взяти за ті місця, за які брали Яценюка, і сказати, щоб поклали гроші на озброєння, переоснащення, і ми тоді виграємо цю війну.

Ярина Скуратівська: Але ви ж розумієте, що агресор — Росія має перевагу в усіх аспектах.

Тарас Костанчук: Це ви, мабуть, розумієте, як цивільні люди. А я, як військовий, цього не розумію. Агресор нас не переважає ні в чому. Він просто має зброю, яку ніколи не застосує.

Дмитро Тузов: Турки теж не розуміли, що російська армія нібито сильніша. Просто збили бомбардувальник, який зайшов в їхній територіальний простір.

Тарас Костанчук: Вони зробили елементарну річ — згідно міжнародних законів, після десятка попереджень збили цей літак.

Дмитро Тузов: І тепер літаки не залітають в їхній територіальний простір. Вони відстояли свій суверенітет.

Тарас Костанчук: Коли Росія на нас напала, треба було об`явити військовий стан і відстояти свої території, як зробив би Ізраіль, або Америка.

Дмитро Тузов: Тарасе, ви говорите, що треба змінювати генералітет, ставити на їх місце комбатів. Було багато надій на комбатів, які прийшли в політику. Як ви оцінюєте їх діяльність у Верховній Раді?

Тарас Костанчук: А які в мене були сподівання! Їх пройшло близько 40 чоловік. Я думав, що об`єднавшись, вони створять єдиний кулак і будуть вимагати прийняття необхідних законів, що стосуються оснащення, забезпечення. Але їх розтягли по фракціях, вони просто натискають кнопки.

Ярина Скуратівська: Яким буде наступний рік?

 Тарас Костанчук: Він буде таким же важким і бездарним з військової точки зору. У нас немає поганого миру, у нас є хитке перемир`я. І не ми контролюємо це перемир`я. У будь-який момент вони можуть піти вперед. Ми, замість того, щоб диктувати свої умови, терпимо.

Ярина Скуратівська: Вас підтримують наші слухачі, а на верхах вас чують взагалі?

Тарас Костанчук: Інколи чують, бо бояться. Але точка кипіння наближається.

Дмитро Тузов: Тарас Костанчук — депутат міськради Вишневого. Як ви знайшли спільну мову з депутатами?

Тарас Костанчук: Це невеличке місто, де один одного знає. Авторитет воїна впливає на бюрократію. Бо бояться. Беззбройним, мирним шляхом можна впливати на бюрократів. Поки що керують нами запроданці, брехуни і ляльководи. Вийшли на Майдан люди, а очолили політики. Очолити повинні прості люди, молодь. Політики всі погані. Вони всі мають піти на смітник.

Ярина Скуратівська: Люди голосують за відомих політиків, кажучи, що молодих не знають.

Тарас Костанчук: ЗМІ належать тим, хто хоче ляльководити. На рейтингові канали спеціально запрошують тих людей, з якими потім будуть домовлятись.

Дмитро Тузов: Що у 2016 році треба зробити в країні?

Тарас Костанчук: Зробити зміну всіх гілок влади. Терміново. Не треба цього боятися. В розвинутих країнах Європи уряди міняли кожного року. І не було ніякої катастрофи. У нас треба міняти владу стільки, скільки це буде необхідно. Чому цього не роблять? Бо розуміють, що не потраплять до влади і гальмують прихід нових людей. А якщо старих, як в Італії, притягати до кримінальної відповідальності, то дуже швидко все зміниться накраще.