Катерина Рай, мистецтвознавець, арт-критик, одна з менеджерів, які готували участь українських митців у аукціоні Phillips повідомила, що вперше в історії сучасної України на знаменитому аукціоні сучасного мистецтва Phillips було представлено аж 8 українських лотів. Для чотирьох наших митців це був дебют на міжнародному ринку. Всі роботи продані, а це означає, що українці працюють у контексті світових трендів, їхня творчість є цікавою для світових колекціонерів.
Це при тому, що в Україні практично не закуповуються твори сучасного мистецтва для державних музеїв, а приватні збірки не є відкритими для широкої публіки. Арт-критик вважає, що участь в аукціонах є для художників лише напівкроком до визнання, оскільки в країні вкрай бракує мистецьких галерей, де б експонувались роботи сучасних митців.
Окрім того, дуже потрібен великий державний музей сучасного українського мистецтва, який буде візитівкою нашої епохи, цивілізаційним маркером нації в історії. Гостя зауважує, що старі радянські художні ради, які вирішували, що купувати у художників для музеїв і фондів, і керувались приписами про членство митців у партії чи спілці художників, мають замінити експертні комісії, до складу яких входили б авторитетні у мистецьких колах фахівці, іноземні арт-критики, арт-дилери.
Олексій Золотарьов, скульптор, один з дебютантів аукціону Phillips телефоном повідомив, що не сприймає розмов про те, що в час криз і військових конфліктів мистецтво відходить на другий план суспільних інтересів. Наводить вислів Черчіля про те, що війни ведуться саме за відстоювання своєї культури. Щодо державної підтримки, то вважає її необхідною саме в площині створення великого зібрання творів, як основи національних музеїв. А щодо Європи, то ніхто нас там не вважає якимись особливими і не повинен нас жаліти через військовий конфлікт. Маємо працювати на рівних і витримувати світову конкуренцію.
Арт-десант на чолі з екс-бійцем батальйону «Карпатська січ», волонтером Олегом Біликом і театральним режисером Сергієм Архипчуком повернувся з чергової поїздки в зону бойових дій на Донбасі. 11 грудня вони разом з співачкою і бандуристкою Світланою Мирводою передали до Національного військово-історичного музею Збройних Сил України врятовану бійцями Першої окремої штурмової роти ДУК «Правий сектор» з розвалин місцевого будинку культури бандуру.
Бійці подарували співачці понівечений інструмент під час одного з концертів і просили відреставрувати. Хлопці обгорнули бандуру в бійцівський каремат і спальний мішок, скріпили скотчем і в такому вигляді артистка доставила її в Київ. Розмістила інформацію про бандуру на своїй сторінці в Фейсбуці. Незабаром отримала дзвінок з музею Збройних Сил України з пропозицією віддати бандуру як експонат до музею.
Символічним є те, що тепер бандура стоятиме в кімнаті військового музею Збройних Сил України як духовна зброя серед справжньої зброї — снарядів і кулеметів.
Світлана каже, що коли вперше їхала з виступом в зону АТО, то подумки прощалась з життям. Навіть своїй родині не сказала про маршрут поїздки. А тепер вже наростила певний «панцир» на душі і не боїться ані обстрілів, ані спартанських побутових умов, в яких доводиться ночувати артистам разом з бійцями. Навпаки, вона вже не може зупинитись і , приїхавши з Донбасу, знову планує новий виїзд. Зараз збирає різдвяні подарунки для дітей Соледара, закликає слухачів приєднатись до волонтерської допомоги.
Нагадує, що концертні програми іноді стають для бійців більшою мотивацію у боях, аніж накази командирів. Часто вони стимулюють фронтову творчість, бо бійці після концертів вже просять привозити їм музичні інструменти. А це підвищує моральний дух військ, вони не нудяться без боїв, не розхолоджують свій бійцівський запал. Окрім того, арт-десант возить на Донбас українську пресу, яку і бійці, і місцеве населення просто виривають з рук.