Україна ввела санкції проти російських компаній і громадян. У цілому — 105 юридичних осіб та 388 фізичних з Росії та України. Рішенню держави передували різноманітні громадянські акції спротиву, флеш-моби та компанії у соцмережах. Саме кампанія бойкоту товарів російського виробництва звичайними українськими споживачами, – вважає представниця Громадянського руху «Відсіч» дала приклад і привід владі переглянути своє ставлення до торгово-економічних стосунків з РФ. Українці довели, що їх маленькі особисті санкції здатні завдати відчутних збитків агресору, змусити транснаціональні компанії переорієнтувати свої потужності на інші ринки збуту.
Водночас не можна сказати, що українська влада запізнилася із санкціями, – вважає політолог, аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. Певні санкції щодо політиків, бізнесменів і цілих компаній з Росії були застосовані ще в 2014. Головне, що Україна діє узгоджено з західними партнерами. Це робить санкції більш дієвими.
23 вересня Президент України повинен оприлюднити відповідь на електронну петицію, в якій вимагається закріпити в Конституції право громадян вільно володіти вогнепальною зброєю і для власного захисту і, при потребі – захисту суверенітету і територіальної цілісності України. Також вимагають прийняти закон «Про цивільну зброю і боєприпаси», зареєстрований у Верховній Раді в грудні 2014 року.
Право на зброю дасть можливість вирішувати проблему величезної кількості нелегальної зброї, яка з’явилася в Україні після початку бойових дій на Донбасі — вважає колишній боєць батальйону «Айдар», голова Товариства ветеранів АТО Кирило Сергєєв. На думку експерта, якщо посилити контроль за використанням зброї та боєприпасів у Збройних силах України і легалізувати оборонну зброю для цивільного населення – кількість нелегальної зброї (до 4.5 мільйонів одиниць за висновками фахівців Української асоціації власників зброї) можна зменшити і потік її з зони бойових дій — спинити.