Громадське радіо
У Парижі, Бонні, Вашингтоні та Москві говорять про створення антитерористичної коаліції на Близькому Сході. Росія заявляє, що координуватиме свої дії з Францією. Париж підтягує свій військово-морський флагман – авіаносець «Шарль де Голь» до зони бойових дій на Близькому Сході. У Вашингтоні заяви про можливість Росії приєднатись до міжнародної коаліції проти «Ісламської держави» назвали передчасними. Чи можлива така коаліція за участі Росії, яка сама є країною-агресором, і який вплив це матиме на події в Україні, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».
Гостем студії був головний редактор інтернет-видання «Русский монитор» Федір Клименко.
В студії – журналісти Дмитро Тузов та Ольга Бабчук.
Дмитро Тузов: Росія намагається стати членом антитерористичної коаліції. Чи можливо це, зважаючи на те, що Росія сама є країною-агресором?
Федір Клименко: Ситуація з Росією, як не дивно, достатньо проста. Я думаю, що США та Західні держави сьогодні поставлені перед ситуацією, коли треба вживати якісь дії по відношенню до «Ісламської держави», а одними бомбардуваннями з нею впоратися неможливо. В зв’язку з цим західним союзникам необхідні сили, яких не дуже шкода і які зважаться на наземні операції в Сирії. Очевидно, що на цю роль Захід вибрав Росію, вибрав досить елегантним способом. Його можна назвати «способом Тома Сойєра». Всі пам’ятають, як Тома Сойєра змусила його тітонька фарбувати паркан в неділю. Він вийшов з цієї ситуації таким чином, що за нього цей паркан фарбували всі друзі, ще й заплатили йому за це. У ролі Тома Сойєра зараз виступає Барак Обама, який спромігся змусити Путіна вписатися в цю коаліцію. З такої антитерористичної коаліції Путін вийде приблизно так само, як колись вийшли Брежнєв та Андропов з Афганістану. А Обама при цьому вирішить свої проблеми. Америці ні до чого цинкові труни у рік перед виборами. Через це замість Америки цинкові труни будуть надходити в Росію. Але при цьому ми бачимо ситуацію, що Захід абсолютно не готовий поступатися Росії Україною.
Дмитро Тузов: Але ж Росія заявляє, що вона не піде на наземну операцію?
Федір Клименко: Я думаю, що не дивлячись на такі заяви, саме цим все і закінчиться. Перемогти в Сирії без проведення наземної операції неможливо.
Дмитро Тузов: Тобто авіаційні удари нічого не вирішують?
Федір Клименко: А коли авіаційними ударами можна було виграти війну?
Дмитро Тузов: А яка ефективність цих авіаударів? Є інформація, що не всі російські ракети долітають до цілей, а бомби ще радянського зразка падають на житлові квартали. Сирійці їх знаходять, фотографують і розміщують у соціальних мережах. Йдеться про використання ще старої радянської зброї?
Федір Клименко: Звісно. Йдеться про використання саме радянської зброї. Нової в Росії, на щастя, робити не навчилися. Йдеться про озброєння, створене 30 або 40 років тому, яким вони ще бомбили Афганістан.
Дмитро Тузов: Російські стратегічні бомбардувальники: Ту- 95, Ту- 160, Ту-22М – машини, які свого часу порізала Україна, і це машини, які розроблялися у 60-х роках.
Федір Клименко: Ту-95 розроблявся, ще коли Сталін був живий. У нього перший політ відбувся у 1952 році. Зрозуміло, що вони модернізувалися. Але говорити про те, що російські 30 літачків, з яких сучасних лише — 4, можуть якимось чином вирішити ситуацію з «Ісламською державою», — фантастика. Очевидно, що Росії доведеться застосовувати в Сирії наземні війська. Я читав звіти західних військових експертів. Вони говорять, що для ефективної протидії «Ісламській державі» потрібно задіяти близько 30-40 тисяч чоловік військового контингенту. Відповідно, саме така кількість російських військових буде задіяна в наземній операції в Сирії.
Ольга Бабчук: Коли читаєш звіти різних експертів, багато хто наголошує на тому, що європейці зараз виступають за активне залучення Росії, а американці навпаки, не дуже хочуть тягти до себе Путіна. Після терактів в Парижі вони просто в захваті від російських ракет, всі про все забули і все Росії пробачили. Русофільство там процвітає?
Федір Клименко: Людей у Франції можна зрозуміти. Там люди дуже охочі до яскравих медійних заходів. Але я не думаю, що висвітлення участі Росії в війні у Сирії в ЗМІ, якось вплине на політичні рішення. Я не думаю, що це вплине на зміну позиції Франції щодо України, і позиція інших європейських держав теж не зміниться.
Дмитро Тузов: А ви звернули увагу, як змінилася політика Росії?
Федір Клименко: Пропаганда дуже сильно змінює суспільні настрої. Нічого дивного в цьому немає. Америка сьогодні для них — ворог, а завтра буде найкращим другом.
Дмитро Тузов: Президент Франції планує зустрітися з Путіним 26 листопада. Як це може позначитися на Україні і чи не постраждають при цьому українські інтереси?
Федір Клименко: Ще раз хочу наголосити, що українські інтереси при цьому ніяк не постраждають. У Заходу є цілком сталі позиції в багатьох питаннях. Всі, наприклад, знають, що Туреччина в свій час напала на Грецію і окупувала частину Кіпру. Не дивлячись на те, що Туреччина є країною НАТО, ніхто ніколи не визнає, що окупована територія належить Туреччині.
Ольга Бабчук: Чи можна пов’язувати активізацію бойових дій на Донбасі з міжнародною позицією Росії, яка стала собі дозволяти більше?
Федір Клименко: Можливо і можна, але більше, на мою думку, це пов’язано з новим раундом «мінських переговорів».