Громадське радіо
США знову обіцяють посилити бомбардування «Ісламської держави» в Сирії і відкидають будь-яку можливість збереження влади Башара Асада. В свою чергу, Німеччина готує 10-тисячний військовий контингент, що може бути задіяний в наземних операціях в Сирії. Королівські ВПС Великобританії завдали повітряних ударів по нафтових родовищах на сході Сирії. Чи може ескалація конфлікту в Сирії перерости у глобальне протистояння? Який інтерес України у цьому питанні?
Ситуацію коментував Костянтин Федоренко, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичної кооперації.
В студії — Ярина Скуратівська та Андрій Сайчук.
Ярина Скуратівська: Як на Україні може позначитися сирійський конфлікт?
Костянтин Федоренко: Цей конфлікт обов’язково позначиться і на Україні. Ключові світові сили в ньому задіяні. Останнім часом часто поширюється ідея, що через те, що Заходу потрібен союзник в обличчі Росії для вирішення сирійського питання, буде зменшено увагу до України. Але я не думаю, що є підстави так стверджувати. Це можна сказати, судячи з низки заяв, які були нещодавно зроблені, і в яких були озвучені наміри Заходу. Які полягають в однозначному подовженні санкцій проти Росії. Крім іншого, Росія сьогодні значною мірою воює в Сирії не стільки проти «Ісламської держави», скільки проти різних збройних угрупувань, які є опозиційними до режиму Башара аль-Асада, але підтримуються західними державами.
Ярина Скуратівська: Але, можливо, Росії на два фронти воювати буде складніше і через це на Донбасі буде спокійніше?
Костянтин Федоренко: Сьогодні втручання Росії в Сирію майже повністю обмежується польотами військових літаків. Крім авіації там дуже незначна російська присутність. У Росії цілком достатньо військової потуги, щоб вести обидва конфлікти і працювати на два фронти. Інша справа чи може Росія потягти таке протистояння суто економічно. В Росії зараз стабільно зростають видатки на оборону і зменшуються соціальні видатки.
Андрій Сайчук: Заява Джона Керрі, що стосовно Башара аль-Асада не може бути компромісного рішення і він має піти, якось дисонує з тим, що казали останнім часом російські ЗМІ. Чи є поступки стосовно цієї позиції?
Костянтин Федоренко: Зі сторони російських меді – це, скоріше за все, була спроба видати бажане за дійсне. Якщо розглянути заяви, які були зроблені з цього приводу, то більшість з них були досить жорсткі. Потік біженців в Європу, який дестабілізує західний світ — це потік біженців від режиму Асада від проблем, які він створив для них, а не від «Ісламської держави». Це одна з причин, чому Вашингтон продовжує наполягати на тому, що Башар Асад має піти.
Ярина Скуратівська: Повертаючись від подій в Сирії в Україну. З’явилася інформація, що в Лондоні терорист влаштував різанину в метро. Чи можливі подібні теракти в Україні?
Костянтин Федоренко: Щодо України, то немає жодних підстав вважати, що нам загрожують теракти. В Британії цей теракт відбувся через кілька днів після того, як було прийнято рішення, що Британія вступає в конфлікт в Сирії і буде використовувати свої бомбардувальники. Позиція України щодо сирійського питання досить нейтральна і, на мою думку, немає підстав непокоїтися. Поширювалося в Інтернеті вірусне відео з нібито списком ворогів «Ісламської держави», але воно виявилося фейком. Це був російський фейк.
Андрій Сайчук: Що було б, якби Україна відправила до Сирії невеликий контингент і навіть символічно долучилася до коаліції НАТО?
Костянтин Федоренко: Важко сказати. Зараз там є багато країн зі своїми побажаннями: як воювати і який контингент посилати, а Україна там зараз не дуже потрібна.
Андрій Сайчук: Чи є вірогідність, що операція в Сирії розгорнеться в широкомасштабну наземну операцію?
Костянтин Федоренко: Важко говорити про те, наскільки така операція може бути ефективною в будь-якому форматі. Зараз головною метою операції є нафтові поля, які використовуються «Ісламською державою» для того, щоб фінансувати свої операції. Але для Сирії і для Іраку нафтові поля мають значне цивільне значення. Люди, які працюють на цих полях, просто заробляють. Якщо їх зараз позбавити цієї можливості, то ситуація буде розгортатися, як в Кувейті на початку 90-х. У цих людей не буде іншого вибору, окрім як приєднуватися до різних терористичних угруповань.
Щодо наземної операції в Сирії, то, по-перше, зараз західні держави не мають жодного бажання збільшувати свої втрати. А це однозначно відбудеться у випадку проведення наземної операції в Сирії. А по-друге, з боку «Ісламської держави» зараз фактично відбувається партизанська війна і великі військові угрупування не можуть жодним чином вплинути на ситуацію. Сьогодні основна ідея Заходу полягає в тому, щоб відправляти фахівців працювати з повстанцями, які воюють проти «Ісламської держави» і Башара аль-Асада та з курдськими військами. І таким чином їх посилювати. Відправляти свої власні підрозділи Західні країни поки не збираються.