Громадське радіо
«Складається враження, що Конституційна комісія не дійшла згоди у багатьох питаннях, — коментує правозахисниця Ірина Думич, — Наприклад, як буде працювати прокуратура, що буде з суддівським корпусом». Занепокоєння у експертів викликає і нова норма, яка фактично встановлює монополію адвокатури Це у майбутньому може негативно відзначиться на захисті громадян. «Згідно з цією нормою в судді інтереси особи можуть представляти лише адвокати, в той час як зараз кожен громадянин може прийти в суд і захищати свої соціальні, трудові, цивільні права, окрім кримінальних», — розповіла Ірина Думич.
Ірина Думич: Я спробую пояснити, чому кожному громадянину важливо розуміти, якою буде його Конституція. Перше, що я хотіла б відмітити — це те, що проект конституції, в частині «Правосуддя» який нещодавно надійшов до Конституційного суду є справді кращим, ніж те, що є зараз. Зокрема пропонуються такі позитивні зміни, як незалежність суддів від президента. Від Верховної Ради. Створюється незалежна рада суддів, яка буде мати певні повноваження в майбутньому. Є ряд важливих зрушень і ряд таких норм, які є важливі, але вони не прописані так, як це мало б бути.
Я зупинюся на кількох пунктах. Першим недоліком є те, що багато питань не прописано в Конституції. Складається враження, що конституційна комісія не дійшла згоди в якихось питаннях, як буде працювати прокуратура, що буде з суддівським корпусом зараз.
Катерина Луцька: А чому взагалі точаться такі суперечки? Ось ми маємо висновок Венеціанської комісії, який був ще в жовтні. І знов завжди незадоволені експерти, які шукають ці «міни». Чому це відбувається?
Ірина Думич: На мій погляд, це проблема підготовки самої Конституції. Якщо ми запитаємо пересічного громадянина, чи знає він щось про це, то він скаже, що ні. Дискусія не відбулася, як в громадському середовищі, експертному середовищі, так і серед громадян. Багато змін не проговорено. Цей процес підготовки саме в частині «Правосуддя» був доволі закритий, для громадськості зокрема.
Я дуже коротко скажу про кілька пунктів, на які важливо звернути увагу. Перший — визнання міжнародних судових установ, власне, що говорили про трибунал про малазійський боїнг. Справа в тому, що Конституція визначає, що Україна може визнати юрисдикцію міжнародного кримінального суду на підставі Римського статуту. Це постійно діючий суд, який розглядає воєнні злочини проти людяності. В ньому перебувають справи майдану і військових злочинів на території України за двома деклараціями, які Україна подала.
Галина Бабій: Ви хочете сказати, що в цих змінах поданих є небезпека, що рішення такого суду може бути невизнане в Україні?
Ірина Думич: Ми давно говорили про те, що таке положення може бути в Конституції. Але вона не маю стосуватися тільки міжнародного кримінального суду. Україна також має визнавати інші міжнародні суди. І такою можливості немає, ми обмежуємося виключно міжнародним кримінальним судом.