Еколог Олег Андрос говорить, що багато років використовує штучну ялинку і радить зробити те саме іншим. За його словами, нераціонально використовувати великі площі під вирощування ялинок чи сосен, які за 2-3 роки однак будуть зрізані для передноворічного продажу. Крім того в Україні зовсім відсутній підхід до утилізації ялинок, після того, як вони опиняються на смітниках. Ну а вирубування дерев браконьєрським способом нищить хвойні ліси. Альтернативою штучній ялинці може бути святковий дідух – прикрашений сніп пшениці чи жита, який традиційно ставили в хаті українці на Різдво. Або ялинки, виготовлені з хвойних гілочок.
Андрій Сайчук: Є аргументи «за» і «проти» того, щоб встановлювати штучні ялинки. Як приклад, вони можуть бути не з дуже екологічних матеріалів. Чи це так?
Олег Андрос: Правда. Але хороші альтернативи справжнім ялинкам є. Варто почати з того, що традиція ставити вдома живу зрубану ялинку, штучно прищеплена в Україні за радянських часів. Петро І запровадив своїм указом ставити в будинках ялинки під Новий рік. Потім це підтримала радянська влада. Саме тоді створювали культ ялинки, потреба встановлювати живе дерево на кожній площі міста. Але цьому є альтернатива. Дехто купує штучні ялинки, інші – прикрашають оселю гілками ялинки, які залишилися після санітарних рубок на лісогосподарствах. Так ти не вбиваєш живе дерево. Якщо пофантазувати, то альтернативу знайти можна.
Євгенія Гончарук: Наскільки в Україні вирішене питання з утилізацією штучних ялинок?
Олег Андрос: Із утилізацією будь-яких ялинок у країні проблема. Справжні ялинки викидають тисячами і ніхто не знає, що з ними робити.
Євгенія Гончарук: А який спосіб був би найпростіший?
Олег Андрос: Штучна ялинка – багаторазового використання і вона прослужить довго, хіба що зламається її конструкція. Що стосується справжніх ялинок, то їх або викидають, або віддають тваринам. Так, у Києві була практика віддавати ці дерева у столичний зоопарк на їжу звірям.
Андрій Сайчук: Одні пропонують відмовитися від ялинки взагалі, інші – переконують, що це потрібно дітям для свята.
Олег Андрос: Естетичне задоволення ялинка приносить, але прикрашати штучне дерево, не менш приємно.
Андрій Сайчук: А запах хвої?
Олег Андрос: Для мене запах хвої – це не принципове питання. Але з точки зору охорони природи, вирубувати ялинки – це шкідливо. Якщо починати з глобального. Полісся – це територія, де були діброви, мішані ліси. А зараз там створені штучні насадження, які не є справжнім лісом. Ялинка росла кілька років, потім її зрубали. І таким конвеєрним методом продовжують вирубувати цілі території.
У нас крім легальної вирубки, дуже багато браконьєрів. Вони привозять ялинки до Києва. Це – нелегально зрубані дерева. Відрізнити такі ялинки чи сосни, дуже просто. Браконьєрська ялинка – зрубана, а не спиляна. Лісник не буде її рубати. Також він ставить клеймо на стовбурі дерева. Це буде якась зірочка чи інший символ.
До речі, якщо ви бачите нелегальний ринок ялинок, то можете сміливо телефонувати до поліції і скаржитись. Таку людину притягнуть до відповідальності. Нераціонально використовувати ліси як городину.
Один гектар лісу дає 30 тон кисню на рік, а ми цей гектар вирощуємо і відразу зрубуємо.
Андрій Сайчук: За кордоном є технології, коли у спеціальних капсулах вирощують ялинки та інші хвойні дерева, які за кілька місяців виростають у невелике дерево. Це теж може бути варіант?
Олег Андрос: Так. І в нас можна висаджувати ялинки у горщики і так ставити в будинку. Якщо їх правильно доглядати, то вони не загинуть. А ще можна на Новий рік піти до лісу і там насолодитися живими ялинками.