В умовах існування олігархічних ЗМІ саме державний орган, національний регулятор, має вирішувати стосунки між глядачами і медіа. Утім, зі своєю роботою той не справляється. Так думає Віталій Яринич, директор ГО «Медіаварта» і пояснює: громадянин має конституційне право на інформацію, а комерційні ЗМІ її не задовольняють. «На скаргу глядачів, олігархічні канали можуть сказати, що у нас така внутрішня політика, ми любимо більше такі і такі теми», — експерт.
Ображені глядачі «йдуть» за незалежною інформацією в Інтернет, каже Роман Головенко, медіа-юрист Інститут масової інформації. Однак, проблема в тому, що велика частина людей все одно залишається перед екранами олігархічних ЗМІ. «Це населення, яке не критично ставиться до тих новин, які їм подають, і наслідки цього проявляються на виборах», — медіа-юрист.
Понад 70% українців переконані, що провідні ЗМІ належать олігархам. Такі результати опитування проведеного на замовлення ГО «Медіаварта». А понад половина опитаних українців (54%) назвали головними замовниками новин олігархів та власників цих ЗМІ.
Катерина Луцька: Навіщо вам було таке опитування?
Віталій Яринич: Это была инициатива нашей организации. Ми видим большую проблему в том, что СМИ принадлежат олигархам. Но главная проблема состоит в том, что люди не знают куда обратиться.
Едуард Лозовий: Кожна редакція поширює свої телефони. Туди дзвонять сотні людей з приводу порушення їх прав.
Віталій Яринич: Я не утверждаю, что этой информации нет, но в Украине плохо представлена работа национального регулятора. В данном случае речь идет о Национальном совете Украины по вопросам телевидения и радиовещания. Граждане не знают, что они могут обратиться в этот институт и решить проблему.
Едуард Лозовий: Чому ця Рада має розбиратися зі скаргами людей?
Віталій Яринич: Право на объективную информацию — это неотъемлемое право гражданина. Если он не может воспользоваться своим правом, то он должен идти к арбитру.
Катерина Луцька: Належність каналів олігархам заважає комунікації між ЗМІ та громадянином?
Віталій Яринич: Есть зависимость и от олигархов, но есть влияние и политтехнологов и органов государственной власти. Информация может быть проплачена. Это негативно влияет на доверие населения.
Едуард Лозовий: В будь-якому ЗМІ можна знайти приховану рекламу, але довіра людей до них зберігається.
Віталій Яринич: Рейтинг и доверие — это не одно и то же. Я могу смотреть канал, и знать, что тут есть заказная реклама, но при этом продолжать смотреть его. Я могу смотреть общественные каналы, но при этом я ограничиваю себя в выборе.
Катерина Луцька: На зв’язку Роман Головенко. Чи мають громадяни інстанцію, куди вони можуть поскаржитися на інформацію зі ЗМІ?
Роман Головенко: Вони особливо не мають куди поскаржитися, Нацрада практично не реагує на цю проблему. Глядачі йдуть в іншу сферу, в Інтернет. Залишається вразлива аудиторія, яка некритично ставляться до новин, нею легко маніпулювати. Заради цієї аудиторії потрібно висвітлювати цю проблему. Ця аудиторія — це виборці, вони обирають владу, і страждає все суспільство.
Катерина Луцька: Як журналісти можуть захиститися від впливу «пана»?
Роман Головенко: На жаль, закладені у законі норми не спрацювали. Редакційні ради не працюють ефективно. Їх обирають менеджмент каналів та трудовий колектив навпіл, але немає третьої сторони. Є медіапрофспілки, але люди неактивні, вони не розуміють як це працює. Люди бояться вступати в конфлікт з керівництвом.