Про зміни в системі освіти говорять заступник голови ГО «Батьківський контроль» Іванна Коберник та директор спеціалізованої школи № 148 імені І. Багряного Сергій Горбачов.
Василь Шандро: Чи можете ви назвати якісь позитивні зміни в системі освіти?
Іванна Коберник: Безсумнівно. Громадськість активно бере участь в обговоренні цієї проблеми. Зросла громадянська активність батьків і вчителів, вчителі перестають боятися висловити свою думку, не дуже вдалий законопроект, що стосувався освітньої сфери не був внесений на розгляд до Верховної Ради.
Василь Шандро: Вчителі відповідають вимогам часу?
Сергій Горбачов: Ні, не відповідають. Середній вік вчителів досить значний. В нашій школі це люди, яким близько 50 років. Молодь не йде працювати в школи. А старше покоління вчителів погано володіє сучасними технологіями і не дуже хоче змінюватись, бо виховане за радянськими шаблонами. Радянська школа освіти — це парадигма роботи за інструкціями. Маєш їх дотримуватись. А результат нікого не цікавить. Натомість, сучасна школа має керуватись принципами успішного менеджменту.
Тетяна Шептицька: наша система забюрократизована. Як зменшити паперовий бюрократичний тиск на вищу і середню школи?
Іванна Коберник: Внесенням змін в нормативні документи, які видає Міносвіти. Замість бюрократії, треба змінювати парадигму. Система освіти повинна навчити дітей думати.
Василь Шандро: Механізм дуже простий. Чому він досі не працює?
Сергій Горбачов: В класичному менеджменті відповідальним є той, хто має важелі впливу на освіту. Міністерство освіти немає впливу на кадрову ситуацію, на ситуацію з конкретним станом роботи у школах не має. Якщо директор школи розуміє, хто його призначив і хто його може зняти, чий наказ він буде виконувати: Міністерства освіти, чи районного управління? А призначає — департамент освіти за поданням районного управління. Бувають просто жахливі випадки: керівником міського управління освіти в одному з міст Запорізької області призначили людину, яка не має педагогічної освіти, не працювала у школі. А її призначили, бо вона є зручною для міського голови.
Іванна Коберник: Про бюрократію: в силах Міносвіти відмінити журнали, якщо в школі є електронний журнал. І тоді не потрібно буде вчителям вести електронний журнал, а потім сідати і заповнювати паперовий. В силах Міносвіти — зменшити кількість звітності.
Василь Шандро: Потрібен менеджмент, як це поєднати із школою, все-ж таки, це не бізнес?
Сергій Горбачов: Ні, я не погоджуюсь категорично. Це — класичний бізнес, є замовник освітніх послуг — батьки. Є виконувач — школа. Є вигодонабувачі. Це — діти. У цій класичній системі і треба працювати.
Василь Шандро: Чи не привчаємо ми дітей до комерціалізації?
Сергій Горбачов: Що є школа? Школа є структура, яка існує за гроші платників податків, створює соціалізацію підростаючого покоління. Відтак, громадяни, створюючи соціальний запит, мають право вимагати якісних послуг для свої дітей.