В Україні люстрували понад 700 чиновників, більше тисячі пішли за власним бажанням, або перебігли на нижчі посади, щоби не потрапляти в люстраційні списки. “В основному, це монстри, це керівники фіскальної служби, це керівники, прокуратури, це працівники міліції. І дуже добре, що хоча би цих ми позбулися», – сказав голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв.
Люстрація, як перший крок до очищення влади від корупціонерів і злочинців, була однією з ключових вимог Євромайдану. Громадські активісти, які об’єднались тоді навколо ідеї люстрації, розробили Закон «Про очищення влади» й домоглися його ухвалення Парламентом майже рік тому – 16 жовтня 2014.
Тетяна Козаченко, директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України підкреслила, що суспільство не зажди правильно розуміє призначення люстрації. На її думку, люстрація за мету не повинна ставити покарання когось. Так само вона не може вирішити усіх проблем суспільного й політичного життя. Люстрація, – підкреслила Тетяна Козаченко, – просто повинна гарантувати, що люди, подібні Пшонці, Захарченку, Лукаш, Ківалову, не мали упродовж наступних 10 років доступу до державних посад. Люстрація як процедура – не впливає на якість кадрових призначень. Тому завдання громадян – активніше реагувати на нові кадрові призначення й долучатися до реформування країни.
Тетяна Шептицька: 700 чиновників для України – це багато чи мало?
Тетяна Козаченко: Люстрація взагалі не повинна вирішувати всі проблеми суспільства. Вона не зроблена для того, що когось покарати. Це не панацея. Вона повинна гарантувати, що такі люди як Пшонка, Захарченко, Ківалов, Льовочкін не будуть мати найближчі 10 років доступ до державних посад. Це не означає, що люстрація повинна вирішувати якість нових кадрових призначень. Коли ви миєте квартиру, ви не встановлюєте, де у вас бруд. Ви наводите лад. І це не означає, що новий бруд не може бути занесеній у квартиру. Це означає, що старий бруд, який винесено, туди не повернеться.
Едуард Лозовий: Чи відчували ви тиск з боку тих же правоохоронних структур у своїй діяльності, коли виходили на чийсь слід або починали розробляти якусь когорту старих кадрів?
Тетяна Козаченко: Я знаю, що ви натякаєте на обшук, що був у мене 21 квітня. Але враховуючи, що я адвокат і за своє життя була не на одному обшуку, і в мене раніше були обшуки, в мене пройшла професійна деформація. То є тільки цікавість: що вони можуть витнути ще? Такого тиску, про який можна було б розказати, не було.
Тетяна Шептицька: Вчора люстраційний комітет провів прес-конференцію, де підводились підсумки цього року люстрації. Говорилося так само про те, що існують якісь певні схеми, за якими чиновники намагається уникнути люстрації. Можете підкреслити якісь найтиповіші приклади або схеми?
Тетяна Козаченко: Звичайні схеми – це коли окремий високопосадовець отримує рішення суду, яке надає йому приватну індульгенцію від закону. От не розповсюджується на цього службовця закон. І може так бути, що не буде цього рішення у судовому реєстрі. Або це рішення в реєстрі буде, але його будуть ховати. І навіть якщо міністерство юстиції подасть апеляційне оскарження, то скажуть, що міністерство юстиції не має права оскаржувати, а люстрація не стосується його. Або, наприклад, є спотворення юридичне. Податкова, наприклад, взагалі вирішила: на всі державні органи закон розповсюджується, а на них до 2013 року закон не розповсюджується. І тих, хто був до 2013 року, можна не перевіряти.
Тетяна Шептицька: А як в таких ситуаціях бити по руках?
Тетяна Козаченко: Зараз нам такий подарунок зробив уряд. Взагалі на рік люстрації міністерству юстиції дали доручення провести перевірку ДФС України. Ця перевірка вже завершена. Зараз робоча група робить звіт. Я вчора сказала: уявіть собі зараз центральний апарат ДФС України. Там є структурні підрозділи, основні ланки центрального апарату. І після того, як ми перевірили все керівництво, 42% керівного складу ДФС – особи які не мають права перебувати на посадах. А в територіальних підрозділах – 15%. Оце саботаж. І всі ці прізвища зараз стануть публічними. І в звіті ляжуть на Кабмін. Аде ще раз кажу – люстрація не вирішує всії питань. Думайте, за кого ви голосуєте. Зараз будуть вибори. Ці люди приймають нормативні акти, представляють бізнес-клани, політичні силі. І від них залежить, що буде відбуватися у країні. І ще одне – не прийшли нові люди. Насправді відбувається ротація тих самих кадрів. Є деякі нові сили. Але нажаль, їх кричиної маси недостатньо для того, щоб зміни почалися. Тому долучайтеся до процесів реформ в країні.