Потрібен прокурор, який карає за корупцію, а не толерує її, — Павло Шеремета

Міністри Наталя Яресько, Володимир Демчишин та Айварас Абрамовічус звітують про роботу економічного блоку уряду. Президент, в свою чергу, запропонував ввести податкові зміни з 1 квітня 2016 року, аби бізнес мав можливість до них адаптуватися.

Якою буде стратегія економічного розвитку на наступний рік та чи стимулює нове законодавство (зміни до Податкового кодексу, Закон про бюджет 2016) розвиток економіки і бізнесу, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України, директор Школи управляння Українського католицького університету Павло Шеремета.

В студії працюють журналісти Дмитро Тузов та Євген Павлюковський.

Дмитро Тузом: Чи можлива зараз відставка уряду?

Павло Шеремета: Так.

Дмитро Тузом: Які підстави?

Павло Шеремета: Підстави є, це результати діяльності.

Дмитро Тузом: Ви свого часу, коли йшли в відставку, ніби відчували подібний результат?

Павло Шеремета: Так. Але треба розділяти це питання. Це важко робити в нагальній площині, адже відставка Прем’єра — це і є відставка уряду і навпаки. Я для себе ці поняття розділяю. Частина уряду є прореформаторською, а частина консервативною.  Прем’єр намагається балансувати, але, на жаль, не завжди виходить?

Дмитро Тузом: Не в той бік балансує?

Павло Шеремета: Так. Далеко не завжди в сторону реформ.

Дмитро Тузом: Ви чули, що Сергій Тарута сказав, що Україні залишилося максимум 8 місяців до колапсу, якщо не відбудеться якихось різких і чітких змін?

Павло Шеремета: Важко говорити про терміни. Україна досить складна країна для прогнозів. Але є нагальна необхідність в проведенні жорстких і радикальних реформ. Це є очевидним.

Дмитро Тузом: Чи вдалося Україні змінити ситуацію з олігархами?

Павло Шеремета: На мою думку, йде заміна одних олігархів на інших, а система в корені не змінена.

Євген Павлюковський: Чому, як ви вважаєте?

Павло Шеремета: По-перше, через те, що олігархи й надалі контролюють велику частину економіки і суспільного життя через ЗМІ. По-друге, Україна залишається бідною країно. В більш розвинених і багатих країнах громадяни починають активніше хвилюватися за свої громадянські права. А зараз для більшої частини населення України стоїть питання виживання. Тому людей менше цікавить олігархізація.

Євген Павлюковський: Задовольняємо лише первинні потреби?

Павло Шеремета: Абсолютно вірно.

Дмитро Тузом: Після революції можна було робити досить різкі і рішучі кроки. Чому цей часу було втрачено?

Павло Шеремета: Тому що олігархічна система діє проти змін. Я погоджуюся з тим, що час було втрачено. Навіть морально. Жертви, які були понесені суспільством і сім’ями загиблих, спонукали до цих змін. Але змін не було, а частина влади продовжувала безсоромно красти і брехати, тому я не міг далі залишатися в уряді.

Дмитро Тузом: У нас багато негативних речей пояснюють тим, що йде війна. Але маємо приклади країн, які швидко розвивалися в стані війни. Україна могла скористатися цим шансом?

Павло Шеремета: Україна мала прекрасний шанс.

Євген Павлюковський: Мала? Ви вже в минулому часі говорите?

Павло Шеремета: В України залишається непоганий шанс і зараз, але реалізувати його складніше. Найкраще впроваджувати зміни після революції або після виборів. Зараз Україна переживає складну трансформацію і найболючіші кроки ще попереду.

Євген Павлюковський: Давайте поговоримо про економічні кроки?

Павло Шеремета: Ми знали і розуміли російський ринок. Розуміли мову і культуру. Тепер цей ринок для нас є закритим. Це не є погано. Така ситуація спонукає нас відкривати для себе інші ринки. Але чи ми знаємо німецьку, італійську, іспанську?

Євген Павлюковський: Давайте починати з польської? Чи будемо ми її знати так, як російську?

Павло Шеремета: Молодь зараз краще, ніж раніше володіє мовами. Коли ми будемо польською, італійською та іншими мовами володіти так, як російською, ми зможемо сказати, що відкрили для себе Європу. Так має бути. Наприклад, поляки володіють польською і німецькою достатньо добре. У нас теж так буде, але через деякий час. Це і є трансформація, яку нам потрібно робити.

Євген Павлюковський: Але сьогодення ми теж маємо якось пережити. Було багато сподівань на 2016 рік. Казали нам на початку 2015 року, що треба затягнути паски, а в наступному році буде легше. Які ваші прогнози?

Павло Шеремета: Ще ні. Я давав інші прогнози. Я говорив, що це є 1:3 проти реформ. Половина уряду не є реформаторами, ми не маємо реформаторського Прем’єра, і маємо ще стару комуністичну систему уряду. Така ситуація не йде на користь реформ, а за 2015 рік нічого не змінилося.

Євген Павлюковський: Тобто, ми рік просиділи і нічого не зробили?

Павло Шеремета: Я не кажу, що зовсім нічого. Половина цього уряду щось робила. Наприклад, були дії по скороченню дефіциту бюджету. Уряд заходив в ситуації, коли дефіцит бюджету складав 10 відсотків. В новому бюджеті дефіцит складає 3,7 відсотків.

Євген Павлюковський: А це раптом нам не іноземні кошти допомогли його скоротити?

Павло Шеремета: Іноземні кошти допомогли також, але це були наші рішення стосовно газу, комунальних послуг.

Євген Павлюковський: Підвищення тарифів?

Павло Шеремета: Так.  Це частина процесу по скороченню державних витрат.

Дмитро Тузов: А що буде з податковим кодексом? Чого очікувати українцям?

Павло Шеремета: Поки що треба очікувати дискусії в парламенті. Це дуже важлива дискусія, вона має стосуватися не лише податків, а й видатків. У нас не може бути «соціалістичних» податків. Ми живемо в капіталістичній країні.

Євген Павлюковський: Але всі до них звикли і підсвідомо хотіли б лишити. Це суттєво гальмує процес впровадження нової системи?

Павло Шеремета: Наші податки є зависокі і складні.

Євген Павлюковський: Преференції для аграріїв і спрощена система оподаткування для підприємців? Ви це маєте на увазі?

Павло Шеремета: Все це є ознаки соціалістичної економіки, з якої бізнес тікає, а інвестиції не надходять. Якщо ми хочемо, щоб до нас надходили інвестиції, у нас мають бути капіталістичні податки. Але не може бути капіталістичних податків на соціалістичні видатки. У нас в Конституції записано право на безкоштовну освіту і охорону здоров’я, а це є абсолютний соціалізм. Мають бути посередники: страхові компанії. В школах мають бути створені благодійні фонди. Це є справа батьків і бізнесу, який є навколо. Бізнес має допомагати освіті.

Євген Павлюковський: Порошенко заявив, що податок на прибуток підприємств і податок на доходи фізичних осіб, всупереч попереднім намірам, збільшуватися не буде. «Ключова позиція, що ми не робимо підвищення податкового тиску – ні на громадянина, ні на бізнес». Як вирішать питання нерівномірного податкового навантаження?

Павло Шеремета: Ми маємо виходити з капіталістичного принципу, що рівень оподаткування має бути конкурентним в регіоні. Середній рівень податкового тиску на працюючого громадянина в Європі складає приблизно 35 відсотків. В Україні податковий тиск складає приблизно 53 відсотки. Його треба скорочувати.

Євген Павлюковський: Тобто ви зараз говорите і про громадян, які працюють на зарплату, і про підприємців, які отримують прибуток?

Павло Шеремета: Так, там є елемент несправедливості. Це називається «сприяння підприємництву». Я за те, щоб податковий тиск вирівняти.

Євген Павлюковський: Від народних депутатів звучали пропозиції, що впровадження податкової реформи слід відкласти на 2016 рік, щоб прийняти держбюджет без поспіху. Чи можливо це, на вашу думку?

Павло Шеремета: Я не розумію, як ці питання можна відокремити.

Дмитро Тузов: Чи можливо щось планувати за умов теперішнього рівня інфляції? Уряд має якісь важелі, щоб спинити інфляцію?

Павло Шеремета: Інфляція на кінець року трохи знизилася. В середньому вона складає 40 відсотків. Якщо будуть правильні рішення уряду і не буде вмикатися друкарський станок, що в свою чергу виходить з дефіциту бюджету, то тоді можна буде щось прогнозувати.