«Стежити за діяльністю сепаратистських спільнот у соцмережах починають лише тоді, коли група має велику кількість спільників і є відкритою», — розповідає генеральний директор юридичного бюро «Кредо» Віктор Дасюк. Він стверджує, що існує велика кількість кримінальних проваджень, які порушені по факту закликів до сепаратизму. Але успішних процесів, які завершилися реальними строками, лише декілька. На його думку, проблема криється у Кримінальному кодексі: аби довести провину, людину треба, грубо кажучи, впіймати за руку, коли вона за комп’ютером.
Ольга Бродська: Засудили на 4 роки громадянина за публікації у соціальних мережах. Чи є ще подібні справи?
Віктор Дасюк: Необхідно сказати, що на сьогоднішній день є багато кримінальних проваджень, які пов’язані з розповсюдженням агітаційних матеріалів, закликів до сепаратизму і таке інше. Служба безпеки України і правоохоронні органи почали слідкувати за цим. Процесів, що закінчилися реальними строками — одиниці.
Ольга Бродська: Такі справи чимось вирізняються? У цьому випадку, наприклад, знайшли гранату.
Віктор Дасюк: Граната означає, що людина є терористом, і, швидше за все, може використати зброю. Біда цих справ у нашому законодавстві. Дуже важко довести причетність саме цієї людини. Важко зловити людину за руку, що сидить за комп’ютером і пише у соціальних мережах.
Ольга Бродська: Можна за IP адресою вичислити. Чому це важко?
Віктор Дасюк: В цьому і біда. Треба людину застати тоді, коли вона пише. Правова норма сформульована загально. Є випадки, з ними треба боротися. Щоб було покарання за публічні заклики до сепаратизму та зазіхання на державний устрій.
Василь Шандро: Ми можемо почути часто радикальні висловлювання. Це тема не лише 2015 року. Є деяка зневага до державних органів, яка передається поколіннями. Часто чуємо, що треба «взяти гранату, і щось там в у Верховній Раді зробити».
Віктор Дасюк: Причина у внутрішньому вихованні. Питання відповідальності за сепаратизм лежить не лише у юридичній площині, але й у моральній. Я вважаю, що держава має працювати над вихованням громадян. Держава не робить реальних кроків для пропаганди державної цілісності.
Ольга Бродська: Елемент певного контролю має бути у держави. Ми можемо дозволити собі багато чого, якщо за це немає покарання. Де межа? Що допускається?
Віктор Дасюк: Поняття таких закликів — воно оціночне. Не можна прямо встановити межу. Це залежить від конкретних випадків.
Ольга Бродська: Одна справа, коли людина публікує у себе на сторінці, а інша, коли вона створює групу з 200 тисячами учасників. За нею мають почати слідкувати?
Віктор Дасюк: Це не є підставою для слідкування. Тут треба шукати підстави для відповідальності. Якщо група є відкритою, то це є підставою для порушення кримінального провадження. Будьте патріотами! Будьте чемні самі, виховуйте своїх дітей, формуйте їх точку зору. Тоді ми матимемо людей, які будуть мати чітку, сформовану, точку зору.