91 рік українському радіо. 16 листопада 1924 року у Харкові вийшла перша радіопрограма.
За словами директора ТО «Промінь» Романа Коляди, радіо має розвиватися між двох вогнів: «Міністерства правди» та безконтрольності. Зважена інформація демократичного змісту завжди буде знаходити свою аудиторію серед тих людей, які хочуть її отримувати.
Роман Коляда: 91 рік українському радіо. Взагалі, історія радіо дуже довга і має багато славних сторінок. Скептики кажуть, що це все рухається до свого занепаду тому, що з’явився Інтернет.
Ольга Бродська: Зараз ми маємо кілька видів ЗМІ, до яких додався й Інтернет. Його вже можна вважати повноцінним видом ЗМІ?
Роман Коляда: Там є свої нюанси, якщо казати, що це ефективний носій для оперативного донесення будь-якої інформації, то так – цей носій ефективніший, ніж будь-що. Але там, де він є, де є хороше покриття.
Анастасія Багаліка: Мені здається, що радіо не дуже відстає. Принаймні, в плані новин. Те, що з`являється в Інтернеті – з`являється за декілька хвилин і в радіо-випуску.
Роман Коляда: Конвергентність — це наше все. Хто оперативніший, складно сказати, враховуючи, що колеги новинарі сидять на новинних стрічках в Інтернеті. Наш ексклюзив — це швидко здобутий «звук».
Анастасія Багаліка: Але ж «звуки» можна записувати телефоном, брати ексклюзивні коментарі.
Ольга Бродська: Зараз людям більше хочеться читати. Їм зручно сісти за екран комп’ютера, або залізти у свій смартфон і читати. На вашу думку, радіо, як голос, який говорить те, що потрібно, воно може переформатуватись у щось інше? Чи воно потрібне буде завжди?
Роман Коляда: Тут ключове — «потрібно» і «кому». Симптоматично, що українське мовлення почалося з Харкова, більшовицької столиці. Хочеться, щоб аура радянського радіо вивітрилася. Але якщо говорити про радіо, як про інструмент, то воно буде потрібно завжди. Приклад, програми-читалки. Коли ти їдеш за кермом, поки в тебе зайняті очі, ти слухаєш. Перерозподіл ринків відбудеться, як тільки розвинуться цифрові мережі. Доречність існування дротового радіо в старих формах і доречність існування покриття fm у старих формах, як тільки-но розвинуться цифрові мережі і 3G покриття Інтернету, буде викликати все більше питань щодо здатності продати себе.
Ольга Бродська: Як має радіо розвиватися далі?
Роман Коляда: Я почав практикувати для себе слухання Інтернет-радіо в машині. Я знаходжу в Інтерненті те джерело, яке транслює те, що мені потрібно.
Ольга Бродська: Таке можливо, щоб радіо працювало без носіїв, електрики?
Роман Коляда: Детекторний радіоприймач може працювати, взагалі, без нічого. Він ловить радіохвилі і відтворює їх у невеличкий радіонавушничок. Йому, дійсно, не потрібно електроживлення. Таким чином і дротова мережа, якщо вона не пошкоджена, то трипрограмний радіоприймач може відтворювати сигнал, навіть, без живлення, якщо в центрі, який ретранслює сигнал живлення є.
Ольга Бродська: Це далеке минуле, яке може стати майбутнім у іншому вигляді?
Роман Коляда: Звісно, там де дротова мережа залишилася. Пам’ятаю, як у селі гасло все, а радіо продовжувало працювати. Це безцінно при сповіщенні громадян при техногенних ситуаціях, безцінно у країнах з тоталітарним режимом, коли всі повинні отримати так звану порцію від Міністерства правди. Якщо хтось намагається злізти з цієї голки, то Міністерство правди починає тим перейматись. Сьогодні ж, в умовах інформаційної війни, актуальним є питання донесення потрібної інформації, воно повинно бути надійнішим, ніж є зараз.
Анастасія Багаліка: Що чекає радіо?
Роман Коляда: Ми говоримо про розвиток радіо. Радіо має зважено подавати об`єктивну інформацію.
Ольга Бродська: Радіостанція — це фільтр?
Роман Коляда: Фільтр – це кінець. На інформаційній політиці лежить відповідальність за інформаціну безпеку країни.