Громадське радіо
Ольга Решетилова, журналістка та волонтерка, яка щойно повернулася з Сходу розповідає, що сьогодні вночі сепаратисти «Градами» обстріляли Красногорівку. Серед місцевих жителів є поранені. Окрім того, терористи мінометами обстріляли Мар’янку.
Оскільки ситуація загострилася, ремонтні бригади не зможуть полагодити газопровід. За час перемир’я, поки російська сторона давала гарантії, їм вдалося відновити подачу світла в ці два населені пункти, які знаходяться на передовій. А от щоб у селах знову був газ не вистачило буквально кілька днів. Бригада лагодила газопровід, але щоб закінчити роботу не вистачило протягнути 700 метрів. «Тому села залишаться на зиму без газу та відповідно тепла», — розповідає Решетилова.
Це дуже турбує волонтерів, адже за час перемир’я до населених пунктів на передовій повернулось до 70% мешканців. «Люди вірили, що війна закінчується, тепер вони знову в небезпеці. Коли вони поверталися, то бачили, що їхні будинки, зокрема в Кримському були повністю розграбовані бійцями добровольчого батальйону. І це дуже прикро», – розповідає вона.
Ірина Соломко: У вас є свіжа інформація про обстріли на Донбасі. Чи є жертви?
Ольга Решетилова: Сьогодні вночі «Градами» обстріляли Красногорівку. Є поранені місцеві жителі. Міноментним обстрілом обстріляна Мар’янака. На час перемир’я російська сторона давала гарантії. Відновили лінії електропередач, не вистачило тижня щоб відновити газопровід. На зиму два міста залишилися без газу та опалення.
Ірина Соломко: За час перемир’я туди повернулися люди?
Ольга Решетилова: Так, люди повертаються, тому що багато хто не може знайти собі місце на українській території. Коли в вас є житло, ви до нього прив’язані. Ці два місяці перемир’я подарували надію. Люди вірили, що війна вже закінчується. В селі Кримському ми допомагали місцевій кримській школі. Це село було повністю евакуювано, це передова. За час евакуації село було абсолютно розграбовано, навіть, посуду не лишилося. На превеликий жаль, це один з наших добровольчих батальйонів.
Андрій Сайчук: Це було банальне мародерство? Ви можете назвати цей батальйон?
Ольга Решетилова: Так. Там стояв «АЙДАР». Наприклад, в Станиці Луганський був розкурочений ренгеновський апарат. Там витягнули цінні пластини. Певний період наші підрозділи вели себе не найкращим чином. Зараз дисципліна поліпшена.
Ірина Соломко: Люди поїхали, коли велися активні обстріли. Коли вони повернулися, вони побачили, що їх житло розграбоване?
Ольга Решетилова: 70% будинків постраждали. 5 не підлягають відновленню. Люди намагаються їх відбудувати за свій рахунок, або за рахунок гуманітарних організацій. Їм обіцяли компенсації, але на сьогоднішній день їх немає. Я спілкувалася з головою сільради, це представник цивільно-військової адміністрації. Цього Володимира Дерев’янка не буває в селі. Проблем села він не знає. Зима йде, і деякі люди так і живуть без опалення та без вікон. В селі багато дітей. Садочок досі не відновлений.
Ірина Соломко: Скільки людей повернулося до Кримського? Якщо знову почнеться вогонь, людям прийдеться виїжджати.
Ольга Решетилова: Повернулося приблизно 70%. Багато людей поверталися одразу після евакуації. Луганщина — це аграрний регіон, там немає великих шахт та заводів. Там люди дуже залежали від свого городу. Коли вони виїхали без професії та без навичок, вони просто себе не знайшли.
Андрій Сайчук: А чим вони зараз займаються?
Ольга Решетилова: Багато хто виїжджає на заробітки, або виживають за допомогою городів. Раніше, вони продавали на ринку в Луганську, тепер вони цю можливість втратили.
Ірина Соломко: Слухач питає, чи повинні ми підтримувати проросійсько налаштоване населення?
Ольга Решетилова: Я там часто буваю і роздаю гуманітарну допомогу, і розумію, про що ви говорите. Буває важко себе пересилити. Я тоді думаю про дітей та людей, що підтримують Україну. В українському суспільстві нездорове сприйняття людей Донбасу. Ми собі вирішили, що з ними немає про що говорити. Активно проросійських людей там 15-20%.
Також існує військова проблема. Не вистачає людей. 7-ої хвилі мобілізації немає, в травні буде демобілізована 6 хвиля, в березні — 5-та. Що тоді буде робити українська армія — невідомо. На контракт залишається невелика кількість військовослужбовців. Багато командирів готуються до великої війни. Вони бачать насичення технікою з того боку та збільшення кількості російських найманців.
Ірина Соломко: Для мене нонсенс, як вони можуть готуватися протистояти ворогу, якщо їм забороняють користуватися зброєю?
Ольга Решетилова: Вони окопуються, готуються фізично. Відбуваються навчання, продумують стратегію, ходять в розвідку. Вони працюють. А в державі досі немає злагодженого плану дій. Наприклад, що ми будемо робити у разі наступу на Маріуполь? Немає людей, які б за це відповідали, немає транспорту, немає куди вивозити мешканців міста.