«Тільки люди з великою душею могли врятувати бандуру з попелища в Пісках», – Світлана Мирвода

Арт-десант на чолі з екс-бійцем батальйону “Карпатська січ”, волонтером Олегом Біликом і театральним режисером Сергієм Архипчуком повернувся з чергової поїздки в зону бойових дій на Донбасі. 11грудня вони разом з співачкою і бандуристкою Світланою Мирводою передали до  Національного військово-історичного музею  Збройних сил  України врятовану бійцями Першої окремої шутрмової роти ДУК «Правий сектор»  з розвалин місцевого будинку культури  бандуру. Бійці подарували співачці понівечений інструмент під час одного з концертів і просили відреставрувати.  Хлопці обгорнули бандуру в бійцівський каремат і спальний мішок, скріпили скотчем і в такому вигляді артистка доставила її в Київ. Розмістила інформацію про бандуру на своїй сторінці в Фейсбуці. Незабаром отримала дзвінок з музею Збройних Сил України з пропозицією віддати бандуру як експонат до музею.

Символічним є те, що тепер бандура стоятиме в кімнаті  військового музею Збройних Сил України як духовна зброя серед справжньої зброї – снарядів і кулеметів.

 Світлана каже, що коли вперше їхала з виступом в зону АТО, то подумки прощалась з життям. Навіть своїй родині не сказала про маршрут поїздки. А тепер вже наростила певний «панцир» на душі і не боїться ані обстрілів, ані спартанських побутових умов, в яких доводиться ночувати артистам разом з бійцями. Навпаки, вона вже не може зупинитись і , приїхавши з Донбасу, знову планує  новий виїзд. Зараз збирає різдвяні подарунки для дітей Соледара, закликає слухачів приєднатись до волонтерської допомоги.

Нагадує, що концертні програми іноді стають для бійців більшою мотивацію у боях, аніж накази командирів. Часто вони стимулюють фронтову творчість, бо бійці після концертів  вже просять привозити їм музичні інструменти. А це підвищує моральний дух військ, вони не нудяться без боїв, не розхолоджують свій бійцівський запал. Окрім того, арт-десант возить на Донбас українську пресу, яку і бійці, і місцеві люди просто виривають з рук.

Галина Бабій:Розкажіть про прострелену бундуру, яку врятували хлопці в Пісках.

Світлана Мирвода: Це цікава історія. 15 листопада біля міста Новогродівка ми відпрацювали концерт у будинку культури, а коли розмістилися на ночівлю, хлопці попросили влаштувати імпровізований виступ. Бійці першої окремої штурмової роти взяли гітари і ми співали разом. Саме після того концерту, боєць «Запорожець»  склав вірш:

А голос ваш бринів в душі,

Коли стріляли «калаші».

Під свистом куль ми пам`ятали,

Що ви нас там не забували.

Ракети, міни і снаряди

Чекали нас із-за засади.

Холола кров і відтавала.

Бо добра пісня зігрівала.

За нашу неньку Україну,

За наш народ увесь єдиний

Стояти будем до кінця –

Шлях українського бійця.

Дай, Боже, нам усім дожити,

Щоб сльози вам по нас не лити.

І перемога – в нас в руці.

І буде радість на лиці!

Після такого теплого спілкування, коли хлопці співали, грали на гітарі, один з бійців виніс з комірчини бандуру, від споглядання на яку в мене стислося серце. Це була зранена війною бандура­ – струни вирвані, тріщина величезна. Вони витягли її з-під завалів будинку культури в Пісках. 

Тепер ця бандура знаходиться в музеї ЗСУ як духовна зброя серед справжньої зброї – снарядів і кулеметів.

Галина Бабій: Скільки разів ви були в АТО?

Світлана Мирвода: 5 разів, близько 40 виступів. Зараз ми збираємось знову, і до речі, веземо хлопцям музичні інструменти, бо вони просять. Якщо хтось хоче передати – телефонуйте 097 733 41 71. Разом переможемо!