Україна отримає мільярди, якщо запропонує інвесторам справжні проекти

195 країн світу схвалили на саміті в Парижі угоду з протидії кліматичним змінам. Президент США Барак Обама назвав ухвалення довгострокової кліматичної угоди найкращою відповіддю на загрози, що несуть людству наслідки глобальних змін клімату. На конференції прийняли рішення про створення глобального фонду обсягом в 100 млрд доларів, з якого фінансуватимуть інноваційні проекти, які полегшують тиск людини на природу. Концептуальний підсумок конференції: цивілізація далі не може розвиватись, експлуатуючи виключно природні запаси нафти і газу. Людство потребує прогресивних рішень і технологій, які зберігають довкілля.

Про це говоримо в студії з національним координатором проекту ООН з промислового розвитку «UNIDO» та експертом фонду «Скорочення ризиків» Ігорем Кирильчуком.

Дмитро Тузов: Сталася визначна подія: лідери домовились щодо довгострокової кліматичної угоди. До чого, власне, домовились, чи є там конкретика?

Ігор Кирильчук: Погодили текст угоди. І це дуже важливий політичний крок. Угода буде відкрита для підписання з 22 квітня 2016 року по 22 квітня 2017 року. Вона має бути ратифікована країнами, вони також мають подавати свої пропозиції. Угода розрахована до 2030 року. Передбачає фінансові механізми — до 100 мільярдів на рік. Гроші мають акумулюватись багатими розвинутими країнами для допомоги країнам з перехідною економікою, в тому числі, і для України.

Операторами цих коштів буде глобальний екологічний фонд та глобальний кліматичний фонд, а також інші ООНівські структури. На відміну від попереднього Кіотського протоколу, де був більш бізнесовий підхід, коли країни скорочували викиди і продавали ці квоти, а кошти мали вкладати в модернізацію економіки.

Дмитро Тузов: Тепер таких продажів не буде?

Ігор Кирильчук: Таких продажів явно не буде. Мені дуже шкода, що Україна скористалась з цих квот на якісь відсотки. Тобто з тих квот, які могли продати, продали лише декілька відсотків. Політики боялися, що не буде куди розвивати економіку. Економіку не розвинули.

Дмитро Тузов: Але екологічні автомобілі патрульної поліції були закуплені на гроші Кіотського протоколу. Це гібридні машини, які зменшили шкідливі викиди в повітря.

Ігор Кирильчук: На ці кошти відбувалася модернізація промисловості, наприклад, цементні комбінати, теплокомуненерго отримували нове обладнання. Модернізація промисловості на сучасних засадах ресурсозбереження, енергозбереження. Швейцарський фонд «Скорочення ризиків» цю ж програму веде.

Галина Бабій: Населення почали інформувати про енергозбереження і до цього залучати. Це теж позитив.

Дмитро Тузов: Скільки країна втратила, не використавши на 100% гроші від продажу квот? Хтось за це понесе відповідальність?

Ігор Кирильчук: Втратила мільярди доларів. Це не злочин. Це — відсутність стратегічного бачення і неефективне управління. У нас за це не передбачено покарання.

Галина Бабій: Громадські організації схвалювали приєднання України до цієї угоди, а державні структури вбачали ризики для нашої промисловості.

Ігор Кирильчук: Україна зараз виконує свої зобов`язання за рахунок спаду промисловості. Через військові дії на сході країни зупинили роботу брудні застарілі підприємства. Там були основні викиди. Зараз ми маємо відновлювати економіку за кращими сучасними зразками.

Коли їдеш за кордон і бачиш великий сучасний завод, де працює семеро робітників, розумієш, що це є смарт-технології. У нас є навчені кадри, у нас є потенціал для того, щоб йти шляхом сучасних технологій, які дають дуже низькі викиди. І саме ці мільярди доларів, які будуть надаватись, мають іти на модернізацію промисловості. До речі, сьогодні Україна не використовує всі можливості технічної допомоги, яку надають донори, тому що немає якісних проектів.

Дмитро Тузов: Чому не достатньо проектів, в які донори готові вкладати кошти?

Ігор Кирильчук: Люди не навчились писати якісні бізнес-плани. В уряді люди не мають стратегічного бачення. Люди не їздили і не бачили, як працюють сучасні виробництва.

Дмитро Тузов: Україна матиме якийсь зиск від угоди в Парижі? Ми б могли отримати мільярди доларів від Кіотського протоколу, якби розумно з цим повелися.

Ігор Кирильчук: Україна може претендувати на якусь частку з 100 мільярдів доларів на свої проекти. Це можуть бути сільськогосподарські проекти, наприклад, організація поливу на півдні України. Якщо буде змінюватись клімат, і ця зона стане ризикованою, організація поливу може збільшити врожайність і збереже Україну, як потужного виробника зерна.

Дмитро Тузов: Які ще можуть бути проекти?

Ігор Кирильчук: Проекти з розвитку відновлюваної енергетики: підігрів води для технічних потреб від сонця, вироблення електроенергії на своїх підприємствах, заміна обладнання на більш сучасне, запровадження на підприємствах систем енергоменеджменту.