Бойовики «ДНР» і «ЛНР» погодилися перенести «вибори» на Донбасі і висунули Україні умови. Натомість, Петро Порошенко заявив, що «Скасування псевдовиборів в «ДНР» і «ЛНР» дозволяє провести на Донбасі вибори за українським законодавством, на основі стандартів ОБСЄ і «звичайно ж без окупаційних військ». Чи можливі вибори на окупованих територіях вже цієї осені, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».
Гостем студії був політолог Тарас Загородній.
Ярина Скуратівська: Чи можливі вибори, на ваш погляд?
Тарас Загородній: Тут дуже багато аспектів цього питання. Якщо бойовики говорять, що переносять вибори на наступний рік, виникає питання, а як тоді бути з мінськими домовленостями? У нас мінські домовленості розраховані до 31 грудня цього року.
Ярина Скуратівська: Переписати?
Тарас Загородній: Ну, Москва вже заявляла, що вона буде наполягати на продовженні мінських домовленостей. Якщо виходити суто з мінських домовленостей, то вибори мають відбутися до 31 грудня. Далі рахуємо просто математично. Припустимо, це буде 31 грудня, останній день, поки діють домовленості. Це означає, що передвиборча кампанія, згідно з українським законодавством має початися за місяць до виборів, тобто 30 листопада. Сьогодні вже 7 жовтня. Щоб провести реальні легітимні вибори на цій території, є півтора місяці, щоб вивести російські війська і отримати контроль над кордоном. Що є не реальним з багатьох питань. Суто фізично вони не вивезуть всі війська, які вони туди завезли і не передадуть кордон. Або українська влада себе тішить надіями, що вибори будуть відбуватися не за українським законодавством, а за якимось новим статусом, якихось ОБСЄ. А це є руйнування єдиного українського правового поля. Таким чином ми визнаємо, що є частина України, яка живе в своєму світі і за своїми правилами.
Я б не сильно з багатьма українцями радів, з радощів в Європі. Вони переслідують свою ціль. Головна їхня ціль — якомога швидше зняти санкції з Росії. Давайте будемо прагматичними.
Ярина Скуратівська: Мені здається, що не лише санкції для Європи важливі. Гаряча точка — завжди неприємно, особливо, коли вона перебуває в межах Європи.
Тарас Загородній: Європейці спокійно дивилися, як серби вбивали хорватів і боснійців майже три роки. Не на окраїнах Європи, а просто в центрі. Вони нічого не могли зробити, або не хотіли робити. Їм байдуже, хто тут кого вбиває, це не їх громадяни. Кожна держава дбає в першу чергу про своїх громадян. Наші громадяни не гинуть, а наші економічні інтереси страждають. Тому ми повинні якнайшвидше цей конфлікт заморозити за український рахунок. Те що потім будуть ознаки розпаду держави – нам байдуже.
Ярина Скуратівська: А ви бачите в цих домовленостях і заявах ознаки розпаду держави?
Тарас Загородній: Це ракова пухлина, ми визнаємо, що в рамках нашої держави існує якийсь анклав. Живе начебто за українським законами, а реально живе не за українськими законами. Подивіться, до в мінських домовленостях написано: проведення виборів, а вже потім контроль над кордоном. Під дулами автоматів у нас будуть легалізовані оті бандити, яких вони туди навезли, а по-друге: буде створено прецедент, про проведення нелегітимних з точки зору українського законодавства виборів. От у нас 25 жовтня проходять міські вибори. А тут невідомо що проводиться, не всі партії будуть допущені, не всі спостерігачі. Ми точно можемо сказати, що ці вибори будуть фальсифіковані.
Ярина Скуратівська: Вони можуть бути особливими.
Тарас Загородній: Давайте чесно говорити: вони будуть сфальсифіковані. Це означає, що оскаржити ці вибори в суді ми не зможемо. Виходить, що у нас одна частина держави може робити, що завгодно, а інша частина держави не має контролю над цією частиною. Це називається конфедерація. Навіть не конфедерація, а окрема незалежна держава, і ми себе обманюємо, говорячи, що ми щось там контролюємо. Тому що, окупаційні війська не виведені.
Ольга Бабчук: Тобто всі ті розмови, що треба дати можливість брати участь у виборах і на тих територіях, і дати можливість голосувати всім переселенцям – це все розмови?
Тарас Загородній: Я вам розкажу, як буде на практиці там. У нас буде написано, що всі там мають право, а бандити там постріляють тих, людей. А в очі вам будуть чесно дивитися і казати, що немає прихильників вашої партії і вони у нас не висуваються. На Донбасі так було, у цих районах не давали висуватися багатьом кандидатам. Когось били. Александрова пам’ятаєте? — вбили просто у Слов’янську. Зараз ситуація у 20 разів гірше.
Ярина Скуратівська: А який тоді вихід? Не довіряти мінським домовленостям і не проводити вибори?
Тарас Загородній: Я розумію логіку Петра Порошенка, коли підписував мінські домовленості. Він і всі українці сподівалися, що Росія не буде їх виконувати і вони будуть визнані недійсними. Але виявляється так, що Україна є єдина, хто виконує ці домовленості. Нам говорять: спочатку кордон, а потім вибори. А в мінських домовленостях чітко написано: спочатку вибори, а потім кордон, а ще амністію. І ще нам до 31 числа треба особливий статус в конституцію провести. Найбільше, що буде руйнувати державу — амністія.
Ярина Скуратівська: Але ж здається цей пункт зняли з мінських домовленостей?
Тарас Загородній: Якщо особливий статус не називається особливим статусом, це не означає, що в реальному житті його не існує.
Ольга Бабчук: Відтермінування виборів і перенесення їх на лютий 2016 року, коли мінські домовленості мають закінчитися, дає Україні якесь поле для маневру?
Тарас Загородній: В даному разі дає поле для маневру. Бойовики говорять, що вибори проводити не будемо. Це означає, що з формальної точки зору, якщо елідувати мінським домовленостям, то ми і амністію не повинні оголошувати. Тут багатошарова йде гра. Ви повинні розуміти, що Росія хоче продовжити мінські домовленості, тобто грати цю волинку далі і далі. Зберігати контроль. Але найгірше, що він нас будуть вимагати ухвалювати закони про вибори. Вже навіть ЦВК розглядає можливість проведення виборів. Хоча я не розумію, як вони хоч одну виборчу комісію, згідно українського законодавства, можуть створити на окупованій території. Там повинна бути міліція присутня, має бути окрема постанова ДВК. Всі ці розмови дуже небезпечні. Поки ми будемо гратися в це, воно викличе у нас політичну кризу. Я не бачу, як парламент буде голосувати амністію бойовикам. Всі розуміють, що амністія бойовикам закінчиться, що нікого, хто вбивав наших хлопців, не спіймають. Бойовиків реабілітують, а потім ще приймуть у так звану народну міліцію і народну армію. І вони ще будуть сміятися з нас. Це викличе дуже велику хвилю обурення в першу чергу в українському парламенті і в українському суспільстві. І чим це закінчиться, невідомо. Враховуючи те, у скількох людей є на руках зброя.