Громадське радіо
В студії — заступник міністра освіти Павло Хобзей. Він розповідає про входження України у великий проект міжнародних освітніх досліджень PISA. Чи вплине це на якість освіти в наших школах? За словами Хобзея, PISA – це еталон у системі освіти. «Ця програма перевіряє, чи вміють учні застосувати свої знання на практиці. Це дозволяє побачити результати 15-річних учнів на виході з основної освіти. Важливим є порівняння по горизонталі з іншими», — каже Павло Хобзей. За його словами, участь у програмі коштує 182 тисяч євро, плюс по 45 тисяч євро щороку. Ці гроші будуть залучені від донорів, а не з державного бюджету.
«В школі вчитель вчить предмету, але не вчить дитину. У нас досі залишилася ідея про передачу знання, а не навчання мисленню», — говорить заступник міністра освіти. На його думку, найважливішою складовою дослідження є завдання з читання та розуміння прочитаного: «У недемократичних країнах результати в цьому завданні найнижчі, бо невигідно розвивати критичне мислення». Перше дослідження PISA в Україні відбудеться 2018 року.
Ірина Славінська: PISA: що це за система моніторингу?
Павло Хобзей: PISA— це еталон, яким міряють якість середньої освіти країн всього світу. PISА — це міжнародна програма, яка оцінює дітей 15-річного віку.
Євгенія Гончарук: Які предмети тестують?
Павло Хобзей: Там перевіряють грамотність в читанні, математиці та природничих науках. Грамотність перевіряють у тому, як ти вмієш засвоювати знання і застосовувати їх на практиці.
Ірина Славінська: Тобто це той самий компетентнісний підхід, який в українських школах ще не до кінця впроваджений?
Павло Хобзей: Так. Зараз хочуть включити 8 ключових компетентностей як норму закону.
Ірина Славінська: Дорого це коштує?
Павло Хобзей: Трошки дорого. 182 тисячі євро і щорічно по 45 тисяч. Гроші не будуть з бюджету. Програма буде здійснена за донорські кошти. Тут суть у тому, щоб виміряти рівень знань учнів на виході з основної школи, порівняти освітні системи у різних країнах. Хочеться порівняти, як наша країна виглядає на фоні інших. Також важливе порівняння в часі, від зрізу до зрізу.
Ірина Славінська: Що участь у проекті дасть українській освіті?
Павло Хобзей: В школі ти завжди навчаєш під результат, під тести, під екзамени. Проблема в тому, що тест добрий тоді, коли він не залежить від того, маєш ти репетитора чи ні. Нам ще до цього необхідно працювати. PISА міряє застосування знань. Вчитель навчає предмету, але не дитину. У нас досі залишилася ідея про передачу знання, а не навчання мисленню. Я подивися результати PISА в 65 країнах, і побачив цікаву закономірність. Грамотність читання — це не швидкість, це розуміння прочитаного. Недемократичні країни внизу рейтингу,їм невигідно розвивати критичне мислення.
Євгенія Гончарук: Ви можете передбачити результати тестування?
Павло Хобзей: В нас є ще три роки. Рада директорів прийняла нашу заявку на дослідження. Зріз відбудеться у 2018 році. Був у 2012 та 2015 роках. В мене є з собою результати досліджень. Місто Шанхай показує феноменальні результати, далі йдуть: Сінгапур, Гонконг, Корея, Японія, Тайвань. Далі йде Фінляндія, потім Ліхтенштейн, Канада, і що мене потішило, Польща.
Євгенія Гончарук: Чого ми очікуємо?
Павло Хобзей: Ми очікуємо велику політичну дискусію щодо проблем в освіті.