Громадське радіо
Експерти Реанімаційного пакету реформ вважають за необхідне термінове створення загального реєстру отримувачів соціальних виплат, щоб мати можливість автоматично перевіряти права пенсіонерів, зокрема у зоні АТО на отримання коштів з бюджету та для виявлення «мертвих душ». Чи допоможе така реформа усунути «пенсійних туристів» з окупованих територій, які отримують дві пенсії і виплачувати пенсії тим, хто зараз не отримує жодної?
Ситуацію коментувала гостя студії менеджер групи «Пенсійна реформа» Реанімаційного пакету реформ, експертка з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик.
Ольга Бродська: Як, на вашу думку, можна поліпшити ситуацію з пенсійними виплатами?
Маріанна Онуфрик: Введення електронної системи обліку пенсій здатне поліпшити не лише стан справ з виплатами пенсій переселенцям з зони АТО, а й пенсіонерам з усіх інших областей нашої країни. Відсотки у ВВП свідчать, що у нас не просто найвищий рівень видатків на пенсійне забезпечення, а й означають, що пенсійне забезпечення в нас є на дуже низькому рівні. Такі великі відсотки позначаються на тому, що наші пенсіонери не мають гідного життя на пенсії, на яке вони заслуговують, бо все життя сплачували пенсійні відрахування.
Коли створення єдиного пенсійного реєстру робилося в Грузії або у Греції, там було знайдено дуже багато різних порушень. Навіть в таких розвинених країнах, як Великобританії або Японії, є випадки серйозного зловживання своїм соціальним статусом. Ми маємо серйозний дефіцит в пенсійній системі, приблизно 80 мільярдів гривень. Ця сума фактично перекриває дефіцит самого державного бюджету і з року в рік збільшується. Створення єдиного державного реєстру дозволить зменшити ці видатки, а також збільшити пенсійні видатки людям, які на це мають право.
Що стосується «пенсійного туризму», то дійсно існує певна кількість громадян, які щомісяця перетинають лінію розмежування і отримують пенсію, як українську, так і пенсію на окупованій території. Але тут питання стоїть не лише в організації процесу пенсійного забезпечення, а й в організації правил перетину лінії розмежування. Те ж стосуються і правили отримання довідки переселенця. Міністерство соціальної політики звітує, що у нас в країні зараз 1 мільйон 500 тисяч внутрішніх переселенців. Але чи всі переселенці, які отримували довідку справді тут проживають, невідомо. Але на всіх цих переселенців здійснюється певне відрахування.
Анастасія Багаліка: А чи відомо державі, яка кількість пенсіонерів отримує «подвійні» пенсії, а яка кількість взагалі не отримує.
Маріанна Онуфрик: Якщо говорити про пенсію від «ЛНР» і «ДНР», то, звичайно, такої інформації немає. Але і щодо людей, які взагалі не отримують пенсії, теж немає жодної інформації. Незрозуміло чи вони взагалі живі, чи проживають вони на території України. Всі ці пенсії продовжують нараховуватися людині на певний рахунок, але факт отримання – під питанням.
Ольга Бродська: Яким чином можна виправити цю ситуацію?
Маріанна Онуфрик: В цьому питання електронний реєстр має допомогти. Можливо, буде легше встановити чітке місце перебування людини, яка фіксується як переселенець. Сьогодні найбільше переселенців в самій Луганській і Донецькій областях. Тобто люди далеко не їдуть.
Ольга Бродська: Але це йдеться про людей, які мають статус переселенців?
Маріанна Онуфрик: Так.
Ольга Бродська: А як бути з людьми, які залишилися?
Маріанна Онуфрик: Щодо людей, які залишилися є інші механізми. Наприклад броньовані автомобілі, з яких виплачуються пенсії. Але все це є дуже складно.
Анастасія Багаліка: ЗМІ регулярно повідомляють про затримання людей не пенсійного віку з цілим набором пенсійних і соціальних карток. Хтось на цьому заробляє, їздить на не окуповані території і під певні відсотки привозить їх власнику?
Маріанна Онуфрик: Так. Але ця ситуація не пов’язана лише з зоною АТО. В Дніпропетровській області так само нещодавно знайшли близько 40 фіктивних пенсійних карток, на які хтось отримував пенсії навіть не будучи переселенцем. Ця проблема пов’язана з тим, що на рівні держави немає єдиного пенсійного реєстру і немає стратегічного бачення цієї ситуації. Кожна область має свої електронні реєстри. І якщо де-юре у нас відмінений інститут прописки, то де-факто він продовжує існувати. Людина, зареєстрована в одній області, може зареєструватися в іншій і так само на щось претендувати, а держава в центрі цього не бачить. Немає зв’язку між соціальними відділами.