У Мінську відбувся черговий раунд переговорів щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. На телефонному зв`язку з нами експертка з Луганська Лана та головний редактор «Реальної газети» (Луганськ—Київ) Андрій Діхтяренко.
Дмитро Тузов: Що відбувається на окупованих територіях?
Лана: Обращаю внимание на один из аспектов Минских договоренностей — отвод тяжелой техники. Неоднократно наблюдатели ОБСЕ фиксировали скопление тяжелой техники в разных районах Донецкой и Луганской областей. Мы можем обратить внимание представителей ОБСЕ на такие объекты: в районе Донецка — на предприятии «Химреактив» находится около 10 САУ; на заводе «Топаз» — военная база с людьми и техникой (танки Т-72); на предприятии «Донгормаш», в Макеевке — на заводе Горной шахтной автоматики проходят постоянные ротации; в Горловке на «Стироле» находятся боевые машины «Град».
Дмитро Тузов: Хочу нагадати, що донецький заводі «Топаз» раніше випускав знамениті радіолокаційні станції «Кольчуга». Представник ОБСЄ заявив, що місія збільшить свою присутність на окупованих територіях. Це змінить ситуацію?
Лана: Если боевики будут допускать наблюдателей ОБСЕ к объектам, то это улучшит ситуацию.
Євген Павлюковський: Прокоментуйте результати засідання тристоронньої контактної групи, яка вчора засідала у Мінську.
Андрій Діхтяренко: Складно коментувати, бо реалії відрізняються від рішень. Я би почекав і подивився, як сторони конфлікту будуть впроваджувати ці зміни.
Євген Павлюковський: Є інформація від представника ОБСЄ, що обговорювали тему амністії бойовиків. Українська сторона цю новину спростувала. При яких умовах Україна могла б на такий поступ піти?
Андрій Діхтяренко: На мій погляд, головне завдання — відновити контроль за кордоном. Це близько 700 кілометрів. Якщо ця пуповина, яка з Росії підтримує оці утворення «ЛНР» та «ДНР», буде перерізана, то всі інші питання будуть вирішені дуже швидко. Зараз сепаратисти без гуманітарки, або грошей з Росії не можуть виплачувати людям пенсії. Тому, встановлення контролю на кордоні — це перше.
Друге — встановлення економічних зв`язків для підтримки місцевого населення, яке зараз знаходиться в якості заручників.
Третє — місцеві вибори за українським законодавством. Я думаю, що сепаратисти бояться проведення місцевих виборів за українським законодавством, бо будуть знищені, як політичні суб`єкти, тобто програють ці вибори. Саме тому, сепаратисти зараз знищують своїх конкурентів — більш радикальних ватажків. Наприклад, був знищений Павло Дрьомов.
Сепаратисти самі розуміють, що у них немає жодної підтримки серед мешканців Луганської і Донецької областей. Навіть ті люди, які були орієнтовані на Росію і підтримували «Новоросію», вже відвернулися від бойовиків на Донбасі. Питання політичної смерті цих режимів — це лише питання часу і питання дійсних легальних виборів на цих територіях.
Дмитро Тузов: Вибори — це процедура. Треба, щоб сепаратисти почали співпрацювати з ЦВК, щоб мали доступ експерти,спостерігачі, журналісти. Треба, щоб на дільницях повісили українські прапори. Це реалістичний сценарій?
Андрій Діхтяренко: Якщо події будуть розвиватися так, як вони розвиваються протягом останніх місяців, у сепаратистів не буде іншого шляху. Вони будуть змушені це зробити: повісити українські прапори. Всі мінські переговори ведуть до цього. Коли говорять, що Мінські угоди — це зрада, я так не вважаю.