«Виступ Володимира Путіна був свідченням того, що на Росію тиснуть в українському питанні, вимагаючи виконання мінських домовленостей. Водночас з виступу Барака Обами можна зробити висновок, що Україна не знята з порядку денного» — вважає експерт «Майдану закордонних справ» Олег Білоколос.
Анастасія Багаліка: Ви вчора стежили за засіданням Генасамблеї і за виступами Володимира Путіна та Барака Обами, думаю, що і за виступом нашого президента. У цих виступах були рядки про Україну. І неофіційно також були заяви, що Україна і Сирія — це дві теми номер один на обговореннях між світовими лідерами зараз.
Олег Білоколос: Вчора відбувся виступ нашого президента, сьогодні має бути другий виступ. Вчорашній виступ був на саміті з розвитку ООН. Скажу відверто, виступ нашого президента мав би бути більш акцентований мабуть, тому що треба було почати з того, що сталий розвиток не можливий без надійної безпекової ситуації. Сьогодні ця ситуація в Україні такою не є. Звичайно це впливає на цілі розвитку. Очевидно з цього варто було почати. Я б ще відзначив моменти, що треба було б послатися на кількість загиблих і провести певну паралель між діяльністю так званою влади на Сході України, яка заборонила діяльність агенції саме ООН на тій території, які вона контролює і ісламськім угрупованням терористів. Це було б певним фоном для майбутнього виступу президента. Такі речі варто було врахувати. Сподіваємось, що сьогоднішній виступ буде більше акцентованим.
Анастасія Багаліка: А світ зараз такі паралелі проводить між терористами на Сході і угрупованням Аль-Шабаб?
Олег Білоколос: Я не знаю чи проводяться такі паралелі. Я в свій час працював у Східній Африці, я знаю цю ситуацію. Так точно діяло угруповання Аль-Шабаб, воно заборонило діяльність гуманітарних організацій взагалі і ОНН зокрема на території Сомалі, яку воно контролювало. Це викликало дуже негативну реакцію, як з боку ООН, так і з боку міжнародної спільноти.
Анастасія Багаліка: А виступ російського президента? Всі намагаються його оцінити з тої точки зору, чи є там щось, що можливо передрече ескалацію, чи навпаки замирення і зникнення конфлікту. Чи були там якісь рядки, які дозволять зробити якісь прогнози?
Олег Білоколос: Ми сі чули і бачили, що російські ЗМІ нагнітали ситуацію навколо цього виступу. Казали, що буде щось таке неймовірне у світовій політиці і міжнародних відносинах, як вони кажуть «знакова подія». Нічого такого я там не побачив. Більша частина цього виступу — інтерпретація раніше висловлених Москвою тез, щодо так званих революцій, щодо необхідності згуртуватись навколо протидії тероризму. Звичайно перекручування фактів. Що мене особисто вразило, так це термін Люди Донбасу. Тобто ці мешканці — громадяни України, які проживають на Сході України, вони були так цікаво названі. Не знаю, чи подобається це їм, але мені дуже не сподобалось.
Росія намагається вийти з тієї на пів ізоляції. Саме таке завдання було поставлено МЗС Росії, розвідці, і всім тим, хто працює на Путіна в Росії. Чи вдалося їм це виконати? Є втручання військове Росії, поки що обмеженого характеру в Сирії і те, що його обговорюють.
Анастасія Багаліка: Власне, у виступі Барака Обами були рядки про те, що ситуація, яка склалася в Україні могла статися будь де у світі. Він має на увазі інвазію сусідньої держави і небезпеку Російської агресії для оточуючих?
Олег Білоколос: Там було сказано, що те, що сталося в Україні, може статися в будь-якій країні світу. Виступ президента США мені сподобався. Були озвучені чіткі сигнали для світового товариства і для самих американців. Скрізь весь виступ проходила критика Росії. Вдумливий слухач і глядач міг це побачити. Була критика так званої доктрини Путіна, про те, що великі країни можуть обирати з міжнародного права лише те, що їм до вподоби. Була критика того, що відбувається в Росії, тобто заборона свободи слова. Було чітко сказано, що можна ув’язнити людину, але не можна ув’язнити ідею. Була критика політична і економічної політики. Країна не може будувати свою економіку лише на використанні сировини.
Щодо Сирії, чітко було зазначено, що ситуація має бути кардинально змінена, Асаду не місце в американському порядку денному. Є навіть в тих питаннях, які являються взаємними інтересами між Вашингтоном і Москвою все одно зберігаються суттєві розбіжності.
Наталя Соколенко: От багато писали такі заклики, що от, арештували би Путіна і одразу в міжнародний трибунал. Чи таке теоретично можливо, і чи були подібні ситуації, коли якісь політичний лідер з гріхами диктаторськими приїздив на генеральну асамблею ООН і його там арештовували?
Олег Білоколос: Мені особисто такі випадки не відомі. На скільки я знаю, це лише після видачі спеціального ордеру міжнародного кримінального суду в Гаазі можна це зробити. Нещодавно був випадок, коли в Південній Африці був заарештований за цим ордером президент Судану. Але його було звільнено, посилаючись на міжнародну практику імунітету голови держави. Хоча всі знають, що він давав вказівку на знищення мільйонів мешканців Судану.
Анастасія Багаліка: Чи вплине на ескалацію, чи деескалацію конфлікту те, що було проголошено на Генасамблеї?
Олег Білоколос: Звичайно Україна зав’язана на всіх цих процесах. Ми поки що продовжуємо бути об’єктом міжнародної політики і йдемо по тих правилам, які нам нав’язують. Чи будуть виконані мінські домовленості, важко сказати, тому що багато що залежить від інших держав, від особисто Путіна, яку вказівку він дасть своїм маріонеткам на Сході. Важко робити якісь серйозні прогнози.