facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

З окупованого Криму виїхало близько 20 тисяч мусульман-кримських татар

Кримські татари консолідовані та мають своїх національних лідерів, натомість мусульмани Донбасу більш розпорошені

З окупованого Криму виїхало близько 20 тисяч мусульман-кримських татар
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

24 вересня почалося релігійне свято Курбан-Байрам. Говоримо про солідарність мусульман України. В студії «На свіжу голову» — Саїд Ісмагілов, муфтій Духовного управління мусульман України (УММА). Саїд Ісмагілов нагадує, що 20 тисяч мусульман-кримських татар є переселенцями з окупованого Криму, натомість, немає точних даних щодо переселенців-мусульман з Донбасу, то точних цифр немає. Також говоримо про стан речей у мусульманській спільноті Криму та Донбасу: «Країна знаходиться в стані війни, і інформаційна пропаганда досі дуже впливає на громадян на окупованих територіях. Навіть люди, які люблять України, потрапляють під цю пропаганду, бо інших джерел інформації в них нема. Трохи краще становище в Криму, де кримські татари консолідовані та мають своїх національних лідерів. Натомість на Донбасі єдиної спільноти немає — мусульмани Донбасу більш розпорошені». Далі розмову ведемо навколо теми толерантності між релігіями в Україні: «Ми є релігійною меншістю, але в нас давно не було проблем із тим, щоби релігійна більшість чинила нам якийсь опір. У останні роки ексцесів не відбувалося», — говорить Саїд Ісмаїлов.

Ірина Славінська: Чи багато мусульман в Україні потерпає від окупації Криму і Донбасу? Серед переселенців, можу припустити їх чимало.

Саїд Ісмагілов: По-перше: треба згадати про переселенців з Криму та Донбасу. Якщо з Криму ми маємо певні цифри, то десь приблизно 20 тисяч мусульман-кримських татар, не враховуючи інших. Вони є біженцями з окупованого Криму в інші регіони України. Що стосується мусульман окупованої території Донбасу, у нас взагалі немає статистики. Але те, що ми спостерігаємо в наших мечетях — це доволі велика кількість людей.

Ірина Славінська: А що спостерігаємо? Ви за кадром говорили, що сьогодні у вас робочий день при культурному центрі. Розкажіть про них і це буде добра ілюстрація про то, що ви говорите, стосовно чого можна робити емпіричні висновки про кількість переселенців-мусульман.

Саїд Ісмагілов: Головне мусульманське свято Курбан-Байрам — це свято не лише віри, але і жертовності, і відданості. Головний сенс цього свята в тому, щоб віруючи мусульмани поділилися м’ясом жертовної тварини за своїми бідними одновірцями. Сьогодні у Києві, у нашому ісламському культурному центрі ми роздаємо м’ясо жертовних тварин. Перш за все біженцям з Криму та Донбасу, а також людям нужденним, багатодітним і це обов’язок усіх віруючих робити це саме під час свята Курбан-Байрам і це відбувається не тільки в Києві, це відбувається у всіх мечетях та ісламських культурних центрах України. Це свято, коли ми жертвуємо, ділимось харчами, а м’ясо це такий продукт, який коштує не дешево. І роздати одновірцям його наш святий обов’язок. На жаль наші можливості не настільки великі, наскільки у нас багато біженців і людей, що потребують допомоги.

Ірина Славінська: А багато їх приходить?

Саїд Ісмагілов: Так, багато.

Тетяна Шептицька: А взагалі відзначення релігійних мусульманських свят, скажімо в православній країні, відбувається нормально?

Саїд Ісмагілов: Україна у нас взагалі унікальна, через це ми її любимо. Навіть якщо ми є релігійною меншістю, то в нас не буває ніяких проблем з тим, що релігійна більшість, тобто християнська більшість, якось заважала нам, або висловлювала невдоволення. Цінність і багатство України полягає в тому, що ми сприймаємо не просто спокійно один одного, а дружно. У нас настільки толерантна країна, що люди сприймають один одного, вітають один одного зі святами. Останні роки я не пам’ятаю якихось ексцесів.

Ірина Славінська: Ми вже говорили про те, що це час не тільки жертовності, але й солідарності. Можливості поділитися дарами з тими, хто їх потребує. Що релігійна спільнота, наприклад управління мусульман України може зробити для громадян, для своїх одновірців і для всіх українців в умовах війни?

Саїд Ісмагілов: Країна знаходиться і надалі у стані війни. Інформаційна пропаганда, що дуже впливова з боку Росії на наших співгромадян на окупованій території. Навіть люди, які люблять Україну і все добре розуміють, вони теж підпадають під вплив цієї пропаганди. А інших засобів інформації і інших каналів у багатьох людей немає. Ми кажемо про примирення, але поки що воно гіпотетичне. Для того, щоб було реальне примирення, потрібно, щоб обидві сторони забажали сісти домовлятися і примирятися. А це на жаль, поки що не відбувається. Трохи краще становище у Криму, де мусульмани-кримські татари консолідовані, вони мають свої лідерів і орієнтуються на  вказівки і рекомендації своїх лідерів. В першу чергу національних лідерів і це допомагає там народу в умовах окупації триматися разом. А от в Донбасі становище зовсім інше через те, що війна ніби і припинилась, але час від часу стріляють і щось відбувається. Спільнота така розпорошена і пропаганда дуже впливова. Там де зараз проходить лінія фронту, саме там найпотужніший інформаційний вплив агресора.

Тетяна Шептицька: Ви ж самі з Донецька, чи є якийсь зв’язок мусульман Донбасу, що вони говорять?

Саїд Ісмагілов: Більшість мусульман Донбасу прислухаються до своїх лідерів. Але, коли ми кажемо про більшість, як її можна зміряти. Одна справа, коли вони нас слухають і те, що ми даємо певні духовні настанови. А інша справа, коли на людей впливають ЗМІ, родина, суспільство, навіть школи та дитячі садки. Тому становище досить важке і всі релігії бажають примирення, всі готові до цього. Але чи інша сторона бажає примирення?

Тетяна Шептицька: Можливо варто почати з маленьких кроків? Проведення не просто спільних молебнів, а в принципі обізнаності однієї сторони щодо іншої.

Саїд Ісмагілов: Що стосується примирення — це більш гіпотетична тема. Не зважаючи на те, що рівень довіри до церкви і релігійних установ в Україні великий, але це гіпотетично все. Одній конфесії людина може довірити, а іншій ні. Навіть серед церков немає повного діалогу. Представники різних релігійних організацій, навіть між собою дуже важко находять спільну мову. Це амбіції певних лідерів релігійних установ, вони заважають.

Поділитися

Може бути цікаво

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ