25 грудня у Києві проходить благодійна акція «Збір різдвяних подарунків» для дітей із київських дитячих будинків сімейного типу і для ромського табору на Закарпатті. Як багато людей долучаються до доброчинності у дні різдвяних свят та як військові дії на Донбасі, економічна криза вплинули на можливості українців допомагати нужденним?
Гостем студії був організатор благодійної акції для допомоги ромським поселенням, голова спільноти Святого Егідія у Києві Юрій Ліфансе.
В студії працюють журналісти Дмитро Іванов та Ольга Веснянка.
Ольга Веснянка: Що таке спільнота Святого Егідія?
Юрій Ліфансе: Спільнота Святого Егідія – це громадська організація, світовий рух, який існує на всіх континентах. До спільноти Святого Егідія приходять досить різні люди. В Києві – це більшість православних людей, а у Львові – греко-католиків. До цього християнського руху можуть приєднатися всі охочі.
Ольга Веснянка: Ви допомагаєте людям незалежно від їх релігійної приналежності?
Юрій Ліфансе: Ми виходимо з того принципу, що, допомагаючи людям, ми робимо краще і їм, і собі. Ми ні в кого не питаємо паспорт і релігійну приналежність.
Ольга Веснянка: Чому ваша увага припала саме на ромський табір на Закарпатті?
Юрій Ліфансе: Тому що кожного літа роми з Закарпаття приїздять у Київ на заробітки. Ми вже давно дружимо. Минулого літа ми приїздили до них, привозили допомогу і влаштовували дитячий табір. Зараз ми їдемо до них, щоб поздоровити з Різдвом, як і всіх членів нашого руху.
Дмитро Іванов: Якої саме допомоги потребує ромська громада у Закарпаття?
Юрій Ліфансе: Роми на Закарпатті страждають від тих же проблем, що й українці: бідність та відсутність роботи. Крім іншого, вони вимушені постійно мігрувати, щоб мати можливість заробляти. Але до цих проблем у випадку з ромами додається ще й проблема ксенофобії і расизму. Багато культурних та освічених людей починають погано ставитися до рома лише через те, що він ром.
Ольга Веснянка: Як багато людей долучаються до доброчинності у дні різдвяних свят? Військові дії на Донбасі, економічна криза вплинули на можливості українців допомагати нужденним?
Юрій Ліфансе: Проблема не в тому, що люди допомагають більше або менше в якісь період, а в тому, що з війною в країну прийшла велика бідність. Тут треба згадати про більші ніж мільйон внутрішньопереміщених осіб, про економічну кризу, зубожілість населення, про ріст насильства та нетолерантності. Все це приходить разом з війною.