Переймаючи європейський досвід, Україна створить власний Інститут префектів. Як упливатимуть ці люди на функціонування держави, за якими принципами відбиратимуться, і хто їх контролюватиме пояснює директор Інституту розвитку територій та експерт з питань децентралізації влади Юрій Ганущак.
Василь Шандро: Хто такі префекти?
Юрій Ганущак: Представник держави на території.
Василь Шандро: Зараз є аналогічний посадовець , який виконує такі функції?
Юрій Ганущак: Наближена посада – це голова місцевої адміністрації, який, як правило, представляє місцеву еліту. Яскравим прикладом цього було призначення після Майдану головами держадміністрацій олігархів. Таким чином відбулася регіоналізація в державі.
Ольга Бабчук: Чим викликана потреба впровадження інституту префектів? Яка кінцева мета цієї реформи?
Юрій Ганущак: Необхідністю ефективного управління. Нинішні місцеві державні адміністрації ділитимуться пополам. Одна частина стане виконкомом відповідної обласної чи районної ради і виконуватиме бюджет. Але має бути представництво держави на території. Префект і буде представником держави. Після адміністративно-територіальної реформи з 488 районів буде 100. Тому буде 100 префектів.
Василь Шандро: Представник держави буде поза політикою?
Юрій Ганущак: Так. Це адміністративна посада. Це чиновник найвищого рангу у системі кар’єрної драбини. Людина може переміщуватися і в уряд, і назад. Але передбачена обов’язковість ротації, кожні три роки його переміщають у інше місце. Може бути і раніше, ніж через три роки. Він по суті військовий. Він не може оскаржити своє переміщення. Якщо його не перемістили вчасно, він повинен на наступний день звільнити місце, бо на його посаду прибуде інший префект. Це місце службове. Префект повинен проживати у префектурі. У нього немає вільного часу, він 24 години є префектом і у нього не може бути заступників. Не може бути виконувача обов’язків. Під час відпустки його повноваження виконуватиме інший префект з сусідньої району, щоб не було спокуси використовувати тимчасово виконувача обов’язків префекта.
Василь Шандро: Чи буде створений інститут, де будуть готувати префектів?
Юрій Ганущак: Наша НАДУ (Національна академія державного управління) не є тим вузом, який є у Польщі чи Франції, де готують префектів. Дві третини префектів є випускниками ENA (Адміністративної школи Франції). Після закінчення ENA 20 років вони перебувають у системі, де їх готують і лише тоді призначають. У нас це буде швидше. І вимоги у нас будуть меншими. У них з 2-х років навчання 13 місяців практики. Це прикладна школа. Нам потрібно зробити таку саму прикладну школу, бо НАДУ – це навчальний заклад. Не думаю, що це відбудеться швидко, але французи обіцяли нам допомогти.
Василь Шандро: Скільки часу на це відводиться?
Юрій Ганущак: 2 роки. Так записано у Конституції. Префекти мають бути з березня 2018 року. За цей час потрібно відібрати людей, вишколити їх і з тих, кого вишколили, знову відібрати і призначити. Це одразу 100 префектів. Потім буде створений спеціальний резерв. Призначення в резерв здійснює президент, а пропонує з резерву призначення прем’єр-міністр. Термін перебування у резерві від 1 до 5 років.
Ольга Бабчук: Це якісь особливі люди, з особливими повноваженнями.
Юрій Ганущак: Такі врятували Францію від розпаду.
Ольга Бабчук: Чи врятують префекти Україну?
Василь Шандро: Чи є гарантії, що цих префектів можна буде уберегти від політичних маніпуляцій? Чи будуть ці люди постійними, незважаючи на зміну політичної ситуації?
Юрій Ганущак: Це державники. Я би сказав, що це військова служба. У них нема бюджету. Це вже захист від корупції. Немає що деребанити. Через нього проходить контроль актів органів місцевого самоврядування. За формулою префект – це МДА (місцева державна адміністрація) мінус виконком і плюс прокурор. У нього функції контролера.
Ольга Бабчук: Кому він підпорядкований?
Юрій Ганущак: Він підпорядкований прем’єр-міністру і президенту. Таким чином він має захист. Префект призначається президентом за поданням прем’єр-міністра і звільняється за такою ж самою процедурою. Ми наполягли, щоб у Конституції було написано,хто і які акти префекта може скасувати. Акти щодо зупинення рішень місцевого самоврядування може скасовувати президент, а акти щодо контролю діяльності і координації органів виконавчої влади – прем’єр.
Василь Шандро: Чи є гарантії, що префекти не братимуть хабарів?
Юрій Ганущак: Префекти отримуватимуть пристойну зарплату. Нема сенсу купувати префекта, бо він не розпоряджається бюджетом. Він контролює.
Ольга Бабчук: Їх звільнити можуть за невиконання обов’язків?
Юрій Ганущак: Так. Його можуть звільнити і він не може оскаржувати своє звільнення. Ми створюємо систему, яка самоочиститься. 17 країн Європи мають такий інститут. Його запровадження призвело до різкого зменшення рівня корупції і значно покращилась ефективність роботи. Система зворотнього зв’язку не дає нарощуватись зловживанням. У Франції префекта люблять органи місцевого самоврядування, бо новообраний мер може зробити помилки через незнання, а префект його виправляє, показуючи помилки.