«Туреччина частково винна у ескалації конфлікту в Сирії, адже дуже довго підтримувала бойовиків Ісламської держави і тепер має радикально налаштованих прихильників ISIS на своїй території» — пояснює колишній генеральний консул України в Стамбулі, голова благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко.
Анастасія Багаліка: Вчора в Анкарі стався подвійний теракт, у якому були задіяні терористи смертники. Кількість жертв і поранених зростає. Всі світові лідери висловлюють співчуття Туреччині і власне, там оголошено триденну жалобу. Чи можна говорити про те, хто стоїть за терактом?
Богдан Яременко: Поки що турецькі політики відмовляються називати, або точніше, говорять про те, що не готові назвати конкретного виконавця цього злочину, того, хто замовив його. Але говорять, і тут можна погодитись з високою вірогідністю про те, що до цього в Туреччині причетними до подібних проявів тероризму були більш-менш відомі сили. Це можуть бути представники терористичної організації ІДІЛ, це можуть бути представники так званої курдської робітничої партії, або представники лівацьких політичних сил. Всі ці терористичні, екстремістські сили були причетні до подібних проявів і раніше, хоча треба зазначити, що теракти, що здійснювалися у минулому курдською робітничою партією, як правило були спрямовані проти об’єктів військової інфраструктури, проти жандармів, поліцейських, дуже за невеликим винятком, коли страждали цивільні особи.
Тут почерк, значно більш варварський. Теракт був спрямований проти мирних людей, які висловлювали певні переконання і брали участь у політичній акції. Це наштовхує на думки, що мабуть це мова йде про ІДІЛ, але ніхто з терористичних організацій доки не взяла на себе відповідальність і турецька влада ще не готова називати тих, хто його зробив.
Анастасія Багаліка: Що це був за мітинг, перед яким стався теракт? Чи ви знаєте за що, чи проти чого мітингували і чого вимагали мітингарі?
Богдан Яременко: Мова йшла про акцію, організовану профспілками — це найбільш мирна форма подібних громадських акцій. Там не було відвертих політичних вимог. Можна сказати, що було людне зібрання громадян Туреччини, нікого ні до чого фактично не зобов’язували і не примушували. Це була мирна і спокійна акція, яку у варварський спосіб було атаковано якимись радикалами саме для того, щоб завдати максимальну шкоду цивільним громадянам.
Марія Бабич: Можливо це певна провокація була? Тому, що сьогодні в Туреччині вийшли тисячі людей на демонстрації проти Ердогана і вони всю вину перекладають саме на нього.
Богдан Яременко: Чесно кажучи, я ще не бачив інформації про тисячі людей , які протестують проти Ердогана. Ситуація в Туреччині ускладнена тим, що після нещодавніх парламентських виборів, які відбулися на початку літа цього року, так і не була сформована коаліція парламентська, отже відсутній постійний уряд, є лише тимчасовий і країна готується до дострокових парламентських виборів, що відбудуться за тиждень. Звичайно — лідери опозиційних партій скористалися цим фактом, щоб критикувати зовнішню політику Туреччини. Зокрема критикуються підходи, щодо Сирії, тому що з початку війни в Сирії турецький уряд закривав очі на діяльність Ісламської держави, а концентрувався виключно на Башарі Асаді. Це давало можливість представникам і осередкам ІДІЛ розвиватися на території Туреччини.
Власне це і призвело до того, що ІДІЛ отримала можливість здійснювати теракти на території Туреччини. Це звичайно уряду і президенту згадують і будуть про це нагадувати. Я думаю, що Туреччині ще варто буде відійти від шоку і від такої жорстокості і кількості жертв.
Анастасія Багаліка: У паралельній площині, яка не перетинається з ситуацією в Туреччині і теракту є міжнародний момент. Власне, ЗМІ останнім часом пишуть про Туреччину, в такому ракурсі, що над територією цієї держави фіксуються прольоти російських бомбардувальників, оскільки поруч Сирія, де йде війна. Вчора була новина, яку дехто вважає фейком, про те, що турецьке ПВО збило російський винищувач. Я не знаю, наскільки можна покладатися на цю інформацію, офіційного підтвердження не було. Потім було екстрене засідання НАТО, яке була скликано за результатами прольоту, точніше за фактом прольоту російських літаків над Туреччиною, чи є тут факт зовнішньої дестабілізації з боку Росії, чи можна про нього говорити?
Богдан Яременко: Підвищення російської військової присутності дестабілізує загальну безпекову ситуацію і ускладнює прогнозування ситуації в Сирії. Російська присутність була спрямована не стільки на знищення цього угруповання Ісламської держави, скільки на посилення позицій президента Башара Асада. Тут важко назвати військову присутність і активність Росії конструктивною. Але я не думаю, що те, що робить Росія у Сирії позначається на зовнішній ситуації в Туреччині.
Анастасія Багаліка: Але НАТО серйозно стурбоване ситуацією довкола Туреччини і Сирії. Чи загрожує ситуація в самій країні глобальній світовій безпеці?
Богдан Яременко: НАТО не висловлює занепокоєнь щодо ситуації в Туреччині, Туреччина є членом НАТО, на неї поширюється дія 5 статті договору, за якою напад на одного з членів альянсу є нападом на всіх. Вони вже змушені допомагати Туреччині, бо це загострення терористичної активності з боку ІДІЛ. Це є нападом на країну, так це трактує і турецька дипломатія, посилаючись на те, що НАТО повинно поширити свою присутність. Зараз це робиться за рахунок США на території Туреччини, щоб допомогти відбити зовнішню агресію.
Що стосується Сирії, так, це дестабілізуюча ситуація для світу, через це НАТО уважно дивиться, оскільки НАТО маж не прямі наслідки цього конфлікту на своїй території — це збільшення потоку біженців. НАТО висловлюється не стільки через ситуацію в Туреччині, скільки про ситуацію в Сирії і здійснює заходи, в тому числі і з території Туреччини, щоб впливати на ситуацію в Сирії.