Закупівля вугілля з непідконтрольного Донбасу – ризик, але рятує енергосистему України – експерт

З окупованих територій Донбасу щодня вивозиться 40 тисяч тон необхідного українським тепловим електростанціям антрациту

Ведучi

Тетяна Шептицька

Гостi

Юрій Корольчук

Закупівля вугілля з непідконтрольного Донбасу – ризик, але рятує енергосистему України – експерт
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur2_2015-10-17_korolchuk_juriy.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_ur2_2015-10-17_korolchuk_juriy.mp3
Закупівля вугілля з непідконтрольного Донбасу – ризик, але рятує енергосистему України – експерт
0:00
/
0:00

Ціна (1100 гривень за тону) нижча, ніж на імпортне вугілля. На думку члена Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука, з політичного погляду така співпраця з самопроголошеними «ДНР» і «ЛНР»  – це помилка. Але водночас саме це дозволяє врятувати енергосистему країни від розбалансування взимку і втримати непідконтрольні території в економічному полі України.

Едуард Лозовий: Економічно обґрунтовано рішення завозити вугілля з шахт на непідконтрольних територіях Донбасу?

Юрій Корольчук: Тут є два важливих моменти. Політичний і економічний. Звісно, ще рік назад була жорстка позиція, що не треба купувати вугілля на непідконтрольних територіях вугілля, бо це буде їх фінансування і підтримка. Сьогодні, як ми бачимо, ситуація кардинально змінилася. Уряд і президент фактично підтримують закупівлю вугілля. Вернусь до того, що є політичний момент. Там проживають українці, на шахтах працюють українці. Ми не знаємо достовірно, нажаль, наскільки там високий рівень підтримки того, щоб ці території були з Україною. Тому з однієї сторони, економічна співпраця з тими територіями, можливо, спроба економічними методами повернути ці території в Україну. Але є величезний ризик, бо ми фактично підтримуємо, даємо кошти тим, хто там господарює, тим самим зміцнюючи.

Едуард Лозовий: А багато шахт на непідконтрольних територіях належать компаніям, які де-юре українські. Наприклад, Донецька паливно-енергетична компанія. І вони мали би податки з проданого вугілля платити в український бюджет. В мене питання. Були чутки чи свідчення про те, що насправді існує подвійна бухгалтерія. Податки платяться Україні регулярно. Водночас щось отримує місцева «влада». Що ви знаєте про це?

Юрій Корольчук: Ситуація доволі проста. Було прийнято рішення ще в минулому році. Є компанії, які зареєстровані в Україні, що можуть поставляти вугілля з тих територій. І шахти, які де-факто знаходяться там, а де-юре зареєстровані в Україні. І виходить певна колізія, але таким чином – уникнення звинувачень в тому, що Україна фінансує «ДНР» та «ЛНР», терористів. Другий момент – економічний. Нажаль, в тій ситуації, яка сьогодні сталася в Україні, в нас немає іншого виходу, крім того, щоб купувати там вугілля. Тому що це найближче джерело та найбільш дешеве вугілля.

Тетяна Шептицька: А якщо ми говоримо про цю «владу» «ДНР» та «ЛНР», Михайло Волонець, голова Незалежної профспілки гірників, пропонує якось в обхід цих «керівників» самопроголошених республік і вивозити мало не контрабандними шляхами це вугілля. Наскільки тоді ми будемо впевнені, що гроші потраплять все таки на шахти, а не терористам?

Юрій Корольчук: Це ілюзія. Насправді, ті люди, які там господарюють, нажаль, контролюють ситуацію. У них є ресурси, зброя. Тому доводиться знаходити спільну мову, як би це комусь подобалося чи не подобалося. Економічний фактор грає сьогодні проти нас, тому що в нас немає коштів, щоб модернізувати наші електростанції. А точніше – побудувати нові, які забезпечити іншим видом вугілля. Тієї ж газової групи, якої в нас, в принципі, більш-менш достатньо. Ми опинилися на розвилці. Коли коштів на те, щоб побудувати теплоелектростанції немає, а знаходимо кошти для того, щоб викуповувати вугілля на Донбасі, тому що грошей також недостатньо. Така ситуація породжує, я думаю, наступну картину: ми будемо все тісніше співпрацювати з тими територіями. Принаймні у ситуації з вугіллям.

Тетяна Шептицька: А чому не подумали раніше про вугілля, про опалюваний сезон, про потреби електростанцій?

Юрій Корольчук: Нажаль, існує конфлікт між урядом України в особі Арсенія Яценюка і групою президента Петра Порошенко. Влітку було завдання накопичувати вугілля: є стандартні плани роботи міненерго по забезпеченню. І не змогли цього зробити, тому що постійно перетягували канат. Міненерго не давало можливості завозити вугілля. Компанії, які отримали дозвіл, в тому числі від СБУ, готові були завозити вугілля з територій «ДНР» та «ЛНР», але міненерго не приймало ці обсяги. А потім виникли проблеми, що в нас недостатні запаси вугілля і ми не можемо накопичити.

Едуард Лозовий: А вони часом не збираються таким чином відвести стрілки, що наче не вони зірвали опалювальний сезон, а компанії, які не встигли завезти вугілля?

Юрій Корольчук: Можливо, і так можна буде сказати. Але безумовно, ми повертаємось до моменту, що політичні ризики від такої співпраці надзвичайно високі. Але іншого вибору в нас немає. Тому завдання Яценюка і Порошенко прийняти сьогодні рішення, як нам з цього вибратися. Це питання цікаве. Побачимо, як буде розвиватися.