Президент України Петро Порошенко ініціює створення Ради з питань національної єдності. Особливу увагу вона має приділяти питанням релігії і, зокрема, створенню єдиної церкви. Чи зможе Рада виконати це завдання? Про це говорили з експертами програми.
Сергій Здіорук, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень вважає, що питання діяльності церков виходить за межі власне церковного життя і є політичним. Саме з огляду на таку обставину процес об’єднання буде тривалим і складним. І саме тому новостворена Рада з питань національної єдності є вкрай необхідною. Держава має створити поле, щоб забезпечити волю громадян щодо створення єдиної помісної церкви.
Тарас Антошевський, директор Релігійно-інформаційної служби України, також переконаний, що зараз, у час, коли йде наростання конфліктів, діалог потрібен. Але можливо, не такий формальний. На думку експерта, конфлікти у церковному середовищі існують більше на вищому рівні. Рада з питань національної єдності мала б займатися більше діалогом на низах.
Бабчук Ольга: Наскільки Рада національної єдності зможе об’єднати народ?
Тарас Антошевський: Упереджено ставлюся до всяких рад, які створюються. Церковне питання ж необхідно вирішувати. Проблема з методами. Справа церковна — це справа соборна. Це питання повинна вирішувати структура церкви. Помісна єдина церква має бути. Проте навіть на церковному рівні об’єднання гальмується певними чинниками, зокрема, людськими, наприклад, амбіціями.
Бабчук Ольга: Соціологічні опитування показали, що значна частина, 67 відсотків, за створення єдиної помісної церкви. Питання в тому, як це організувати. Така Рада може допомогти?
Тарас Антошевський: Соціологія каже, що людей, які ходять у церкву, 10 відсотків. Всеукраїнська рада церков існує досить довго і, слава богу,не займається цим питанням. Вона була створена у 1996 році, і з того часу вона змінилася. У ній представлено всі релігійні спектри, які існують в Україні.
Але там є «мертві члени», зокрема, Духовне управління мусульман Криму. Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій не займається міжконфесійними питаннями. Вона займається захистом релігійної соборності і корпоративних інтересів, наприклад, питанням комунальних послуг, які намагалися зробити комерційними для церков. Новостворена рада не може вирішувати питання об’єднання церков, бо це виключно церковне питання.
Бабчук Ольга: Вона може бути таким собі майданчиком з вирішення цього питання?
Тарас Антошевський: Вони можуть лише говорити, як на ток-шоу. Діалог потрібен, але на низах.
Чи є у суспільстві запит на єдину помісну церкву, розкаже Сергій Здіорук.
Бабчук Ольга: Така структура, ініційована президентом, допоможе об’єднати церкву, чи вона мертвонароджена?
Сергій Здіорук: Московський патріархат — це єдиний ланцюг, який зв’язує нас з московською імперською політикою, причому, це легальний канал поневолення і денаціоналізації Украни.
Бабчук Ольга: Мотиви і причини створення цієї національної ради зрозумілі.
Сергій Здіорук: У питанні церковному, духовному і національному в українському народові є єдність. Але політики і політикани маніпулюють цією делікатною сферою, як дрібними кишеньковими партіями на чергових виборах.
Створення такої ради — це правильна річ. Лише не треба очікування ставити так високо. Ця рада вкрай необхідна. Особливо у частині міжрелігійного життя. Буде ставитись питання, щоб держава створила законодавче, правове поле для того, щоб воля українських громадян була забезпечена, як це є, наприклад, у грузин, вірмен, греків та інших.
Президент про це вже теж говорив на Володимирській гірці. Адже священнослужителі МПЦ є священниками російської церкви. Це каже статут цієї церкви і те, що вони є українською церквою — це така собі ширма.