Статистика катувань у правоохоронних органах за останні два роки не ведеться. Але страх 30% українців зазнати на собі протиправних дій у випадку затримання правоохоронцями свідчить, що держава має реагувати на це явище. На Сході України також фіксуються і катування, і невідповідне ставлення до громадян як з боку українських силовиків, так і з боку бойовиків ДНР та ЛНР. Тому дуже важливим є створити в українців розуміння, що катування є забороненими у будь-якому випадку, без огляду на обставини. Це повідомлення має йти в першу чергу від наших високопосадовців.
Експерт додала, що Україна не єдина стикається з цим явищем. Подібні випадки трапляються навіть у європейських країнах, але різниця в тому, що там вони оприлюднюються і караються.
Наталя Соколенко: Виходить, що ситуація з довірою до правоохоронних органів не змінилася на краще.
Марія Гур’єва: Так. Ми провели дослідження, яке показало, що 32% респондентів боїться неналежного ставлення та катувань з боку правоохоронців. Ми живемо в такому інформаційному середовищі, коли про це постійно говорять. З іншого боку, за дослідженням 33% стикалися з катуванням.
Ольга Бабчук: Яка причина цього? Слідчі просто вибивають свідчення, тому що в них є план по розкриттю злочинів? А поліції Нью-Йорка немає плану по розкриттю злочинів, наприклад.
Марія Гур’єва: Ми зараз говоримо не стільки про фактичну кількість катувань, тому що ми, як громадська організація не маємо доступу до достовірних даних. Ми говоримо про ставлення українців до цього. Основна проблема — це безкарність правоохоронців. Ми розуміємо, що існує корупція в правоохоронних органах. Від влади необхідні комплексні дії.
Наталя Соколенко: Ви можете порівняти ставлення українців до поліції та, наприклад, поляків?
Марія Гур’єва: Наразі кількісних даних у мене немає.
Ольга Бабчук: Виходить, що за два роки нічого не змінилося. Немає внутрішнього відчуття, що з цим можна щось зробити.
Марія Гур’єва: Всі знають, що зараз відбувається на Донбасі. Ми робили дослідження, і зробили висновки, що присутнє катування як з боку представників ДНР та ЛНР, так і з боку українських військових. Біля 20% вважає, що катування є виправданим в певних випадках. Ми вважаємо, що дуже важливо наголошувати, що катування в будь-якому разі заборонені.
Наталя Соколенко: Це одне з базових прав людини. Є безліч рішень Європейського суду щодо визнання дій українських правоохоронців незаконними. Однак, українська влада не змінює систему. Чому?
Марія Гур’єва: Про повну відсутність реакції ми говорити не можемо. Зараз створюють Державне бюро розслідувань. Ми покладаємо на цей орган великі надії. Це структура, яка має на меті розслідувати скарги на дії правоохоронців. Ми говоримо про створення нової, незалежної структури. Яка буде складатися з нових людей і має мати ресурси. Вона має розслідувати реальні незаконні дії правоохоронних органів.
Ольга Бабчук: Зараз не існує статистики щодо таких випадків. Вона закінчується у 2012 році. Ми розуміємо, що існує багато фактів, які не були оприлюднені. Треба сприяти публікуванню подібних речей.
Марія Гур’єва: Так. Наші колеги з громадських організацій, стверджують, що подібна статистика не ведеться. Одна з рис цього бюро розслідувань має бути підзвітність громадськості. Воно має працювати разом з постраждалими.
Наталя Соколенко: Наш слухач вважає, що проблему катувань правоохоронними органами може вирішити відеонагляд.
Марія Гур’єва: Наразі є позитивна тенденція з точки зори судів. Наші колеги зазначають, що суди зараз ставляться обережно до свідчень, якщо є показання, що вони дані під тортурами. Слідчі починають розуміти, якщо вони виб’ють свідчення, потім вони не спрацюють. Також має бути стримуючий фактор: покарання. Повинна бути створена система, яка дозволить карати та запобігати подібним випадкам. Ми хотіли б, щоб бюро розслідувань мало ресурси, високі зарплати, кваліфіковані кадри.
Ольга Бабчук: В 70% країн громадян піддають тортурам, в 50% зафіксовані факти нечесного суду. А де ці 30% ідеальних країн?
Марія Гур’єва: Важко порівнювати. В ЄС ситуація з катуваннями краща, там тортури — це рідкість. Не значить, що таких випадків немає, але за них карають. Ідеальну систему побудувати важко, але є шлях до неї. Має бути громадський контроль і тиск. Система має бути прозорою.