Гості студії — Олена Паренюк, радіобіологиня, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Олена Паренюк: Якщо ти вже вибрав радіобіологію — треба йти до кінця. Коли я писала дисертацію у 2001 році, сталась аварія на Фукусімі. Коли я захистила дисертацію, в Японії сформували інститут, майже такий самий, як у нас, і японці почали шукати у всьому світі. Так я провела два роки у місті Фукусіма, що за 90 км від АЕС.
Ольга Маслова: Які 5 найбільших відмінностей між Чорнобилем та Фукусімою?
Олена Паренюк: В принципі не можна порівнювати ці дві аварії. Крім того, що це аварії на атомних станціях, нічого спільного у них немає. У нас в принципі дуже різне суспільство. Ми маємо згадати про те, що в Японії на невеличкій площі 121 мільйон населення, тому вони борються за кожен сантиметр землі. Більш як 60 відсотків зони евакуації Фукусіма вже повернуто до використання і вони намагаються подолати не стільки радіоекологічні, скільки соціальні проблеми. В нашому ж випадку Україна може собі дозволити залишити зону відчуження Чорнобильської АЕС зоною відчуження. Наразі це заповідник, але у нас не мають ідей щодо того, щоб повернути зону відчуження до сільськогосподарського використання.